Вплив CBAM на економіку України: виклики та перспективи для бізнесу

Введення Транскордонного вуглецевого механізму (CBAM) Європейського Союзу, що заплановане на 2026 рік, може стати суттєвим викликом для української економіки. Про це, зокрема, зазначають експерти галузі, обговорюючи інтеграцію України до ЄС. Цей крок може мати значні наслідки для ключових експортоорієнтованих галузей країни, включаючи не лише важку промисловість, а й агросектор, що виробляє органічну продукцію.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Представники бізнесу наголошують на необхідності спільних зусиль уряду та підприємців для пошуку рішень, які дозволять відтермінувати повне запровадження Транскордонного вуглецевого механізму. В умовах повномасштабної війни, коли економіка зазнає величезних втрат, додаткові фінансові зобов’язання у вигляді вуглецевого податку можуть стати непосильним тягарем. Розглядаються також альтернативні варіанти зобов’язань перед ЄС, що могли б пом’якшити удар від CBAM, який має набути чинності вже з 1 січня 2026 року.

Як зауважують експерти, європейські підприємства вже отримують значні гранти та інвестиції на декарбонізацію та приведення своїх екологічних стандартів у відповідність до вимог ЄС. Україна ж, перебуваючи у стані війни, не має таких можливостей для підтримки власного бізнесу.

«Як ми можемо з ними конкурувати? Ми таких можливостей не маємо. Тому просимо відтермінування хоча б на 5 років від дати введення СВАМ і щиро сподіваємося, що його вдасться досягти», – пояснює один з керівників великих промислових підприємств, підкреслюючи складність ситуації для українських експортерів.

Підкреслюється, що для Європи декарбонізація часто є не тільки турботою про довкілля, а й інструментом захисту власного ринку. За даними різних джерел, з 2024 року Євросоюз ухвалив понад десять регуляторних актів щодо дії CBAM, який набуває чинності 1 січня 2026 року. Ці директиви ЄС детально визначають допустимі викиди СО2 для різних виробничих одиниць та порядок розрахунку вуглецевого податку в разі їхнього перевищення для продукції, що експортується до країн-членів ЄС.

«До введення CBAM залишилося фактично два місяці, а ми досі не маємо чіткого розуміння, скільки саме нам доведеться платити», – додає фахівець, акцентуючи на невизначеності для бізнесу.

Згідно з дослідженнями провідних консалтингових компаній та Федерації роботодавців України, повноцінне запровадження цього механізму може призвести до скорочення ВВП країни приблизно на 5% вже наступного року, а до 2030 року – до 10%. Це підкреслює критичну важливість пошуку компромісних рішень.

У Євросоюзі діє система торгівлі квотами на викиди вуглецю (ETS), де вартість тонни СО2 коливається в межах €100–120. Існують також безкоштовні квоти для певних галузей, як-от металургія та хімічна промисловість. Україна вже зробила перший крок до адаптації, запровадивши моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів. Наступним завданням є створення власної повноцінної системи торгівлі квотами.

Також висловлюються занепокоєння щодо можливого створення фонду, куди підприємства сплачуватимуть кошти, які потім централізовано розподілятимуться на декарбонізацію. Багато експертів виступають за інший, прозоріший підхід – повну інтеграцію з європейською системою торгівлі квотами. Там сплачені за викиди кошти повертаються підприємствам у вигляді цільової підтримки на декарбонізацію, забезпечуючи чіткий та ефективний механізм.

Водночас, за словами Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, відомство активно працює над питанням відтермінування впровадження вуглецевого податку для України щонайменше до 2028 року. Уряд планує досягти домовленостей з Єврокомісією щодо перехідного механізму вже наприкінці листопада. Наразі пріоритетом є виживання українського бізнесу, а в подальшому – залучення додаткових інвестицій для переходу на нові екологічні стандарти.

Міністр запропонував два основні підходи для запровадження європейської системи торгівлі викидами (ETS) в Україні: або побудова власної системи з подальшим поступовим підключенням до європейської, або ж очікування кілька років і пряме приєднання до вже діючої системи ЄС. У грудні профільне міністерство проведе широкі консультації з представниками бізнесу для обрання оптимальної моделі. Після цього до кінця року буде розроблено відповідний законопроєкт, який планується ухвалити в першому кварталі 2026 року, що демонструє серйозність намірів щодо вирішення проблеми CBAM.