Посуха в Європі: Наслідки для агробізнесу та органічного врожаю

У серпні 2025 року Європа та Середземноморський басейн зазнали наймасштабнішої посухи з початку спостережень, що свідчить про поглиблення кліматичної кризи. Ця безпрецедентна ситуація має значні наслідки для сільського господарства та продовольчої безпеки по всьому континенту, зокрема для виробників органічної продукції, таких як АФ П’ятихатська, яка спеціалізується на вирощуванні пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Згідно з аналізом європейських кліматичних служб, від нестачі вологи постраждало 53% території регіону, що стало найвищим показником з 2012 року. Для порівняння, середній рівень посухи в серпні за останні 12 років становив лише 30,1%. Така масштабна посуха в Європі створює величезні виклики для агропромислового комплексу, ставлячи під загрозу майбутні врожаї та стабільність цін на сільськогосподарську продукцію.

«Цьогорічна посуха — безпрецедентна за масштабами й наслідками», — йдеться у звіті європейських експертів.

Найбільш уразливими виявилися Східна Європа, Балкани та країни східного Середземномор’я. У Балканських державах спалахнули лісові пожежі, які спричинили загибель людей та масову евакуацію населення. В Туреччині нестача води охопила 84% території, а в Лівані, Грузії та Вірменії посуха вразила понад 90% площі. У Португалії опадів майже не було на 70% території, що вплинуло на водний дефіцит по всьому регіону.

«Франція зіткнулася з другою хвилею спеки за літо, і на дві третини країни припав водний дефіцит», — зазначають у кліматичних центрах.

Причиною цього стала тривала дія парникових газів, яка спричинила зростання середніх температур. «Наші супутники фіксують стале потепління клімату через антропогенні викиди», — заявили в кліматичних службах. Система базується на мільярдах вимірювань з повітря, води й суші, що забезпечує високу достовірність оцінки стану планети. Нинішня посуха стала прямим доказом поглиблення кліматичних змін у Європі.

Для агрофірм, що займаються органічним землеробством, як-от АФ П’ятихатська, такі екстремальні погодні умови є особливо загрозливими. Органічні методи господарювання, хоч і більш стійкі в довгостроковій перспективі, можуть бути чутливішими до раптових кліматичних потрясінь через обмежене використання штучного зрошення та хімічних добрив, які можуть допомагати рослинам переживати стрес. Зниження врожаю пшениці, ячменю, кукурудзи та інших культур через нестачу вологи може призвести до значних економічних втрат і підвищення цін на продовольство.

Фахівці наголошують на важливості розробки адаптивних стратегій для агробізнесу, включаючи впровадження вологозберігаючих технологій, використання посухостійких сортів і диверсифікацію культур. Регулярний моніторинг кліматичних тенденцій та обмін інформацією, зокрема з таких ресурсів, як pravdoruv.live, допомагають аграріям бути в курсі глобальних викликів. Загалом, поглиблення кліматичної кризи вимагає негайних дій і стратегічного планування для забезпечення сталості сільського господарства в умовах зростаючого глобального потепління та екстремальних погодних явищ.