Україна в січні-жовтні імпортувала 557 тис. т металургійного коксу – AgroNews
25.11.2025
Зростання ціни на ковбасу: виклики для українського ринку
26.11.2025
Імпорт металопродукції (довгий/плоский прокат, труби) в Україну у 2025 році зростає двозначними темпами. За підсумками січня-жовтня обсяги поставок зросли на 18,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,24 млн т. Зараз показник уже майже перевищив загальні обсяги імпорту у 2024 році – 1,26 млн т (+6,4% р./р.). Основну частку ринку контролюють турецькі й китайські постачальники.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Плоский прокат
Імпорт плоского прокату за 10 місяців збільшився на 12,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 928,19 тис. т. До найбільш затребуваних видів продукції належать: прокат плоский із покриттям (УКТЗЕД 7210) – 456,5 тис. т (+17,1% р./р.), прокат плоский гарячекатаний (УКТЗЕД 7208) – 298,79 тис. т (+5,5%), прокат плоский холоднокатаний (УКТЗЕД 7209) – 84,29 тис. т (+19,5%).
Туреччина спрямувала в Україну 557,06 тис. т плоского прокату (+30% р./р.), Китай – 104,29 тис. т (+17,5%), Польща – 64,58 тис. т (+1,4%), Словаччина – 56,46 тис. т (-27,1%). Таким чином, турецька продукція зайняла 60% ринку плоского прокату, а китайська – 11%, тоді як у 2024 році ці частки були на рівні 52% та 11% відповідно.
Довгий прокат
Постачання імпортного довгого прокату на ринок України зросли на 69,5% р./р. – до 238,02 тис. т. Ці обсяги вже перевищують загальний обсяг поставок за минулий рік на понад 66 тис. т.
Основна частина імпорту припадає на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД 7216) – 95,65 тис. т (+48,3% р./р.), інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (УКТЗЕД 7214) – 63,94 тис. т (+108,1%) та прутки й бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД 7213) – 36,94 тис. т (+188% р./р.).
Також значний приріст було зафіксовано у сегменті інших прутків і брусків, кутиків, фасонних і спеціальних профілів із корозійностійкої сталі (УКТЗЕД 7222) – 10,4 тис. т (3 тис. т у січні – жовтні 2024 року) та прутків і брусків гарячекатаних, у бунтах з інших легованих сталей (УКТЗЕД 7227) – 1,58 тис. т (0,2 тис. т).
Основну частину довгого прокату було імпортовано з Туреччини – 136,27 тис. т (+57,8% р./р.), Китаю – 53,14 тис. т (+616%), Польщі – 13,86 тис. т (-5,5%) та Болгарії – 7,26 тис. т (+46,4% р./р.).
Труби
Імпорт труб на український ринок за 10 місяців 2025 року скоротився на 9,1% р./р. – до 75,42 тис. т. Серед найбільш імпортованих видів продукції – інші труби, трубки й профілі порожнисті з чорних металів (УКТЗЕД 7306) – 49,05 тис. т (-9,9% р./р.) і труби, трубки й профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (УКТЗЕД 7304) – 20,11 тис. т (-10,8%).
Загалом зниження імпорту було зафіксовано у всіх сегментах труб, окрім «Інші труби і трубки круглого поперечного перерізу, зовнішній діаметр яких понад 406, 4 мм, із чорних металів» (УКТЗЕД 7305), – зростання на 18,3% р./р., до 4,45 тис. т.
Основними постачальниками труб є:
- Туреччина – 36,35 тис. т (-10,5% р./р.);
- Китай – 14,7 тис. т (-32,9%);
- Польща – 6,83 тис. т (+28,9%).
У трубному сегменті спостерігається поступове збільшення запитів на імпорт продукції європейського виробництва на противагу ситуації в поставках плоского та довгого прокату, де турецькі й китайські компанії витісняють постачальників із ЄС завдяки дешевшому виробництву, яке дає можливість пропонувати вигідні ціни та демпінгувати ринок.
Загалом основні тренди імпортної структури демонструють зростання залежності України від іноземних постачальників – насамперед раніше згаданих Туреччини й Китаю, які агресивно нарощують присутність на українському ринку та витісняють європейських і локальних виробників.
Туреччина вже займає 58,8% українського ринку імпорту металопродукції (прокат, труби) з обсягом поставок за січень-жовтень на рівні 730,27 тис. т, що перевищує показник аналогічного періоду 2024 року на 32,5%. Китай за цей період збільшив поставки відповідної продукції в Україну на 45,8% р./р., до 172,12 тис. т, зайнявши 13,9% ринку. На цьому тлі частка української металопродукції у внутрішньому споживанні разом із конкурентоспроможністю вітчизняних виробників скорочується.
У сукупності ці процеси свідчать про системне посилення конкурентного тиску на українську металургію з боку зовнішніх гравців. За відсутності цілеспрямованої державної політики, зокрема протекціоністських інструментів, антидемпінгових заходів і стимулювання внутрішнього попиту, імпорт і далі нарощуватиме частку, витісняючи національне виробництво. Це створює ризики скорочення завантаження вітчизняних металургійних підприємств, падіння інвестиційної активності та втрати конкурентоспроможності у стратегічно важливій галузі.
Загалом без системної підтримки сектору Україна може зіткнутися із прогресуванням дисбалансу між внутрішнім виробництвом та імпортом, що в перспективі не лише послаблюватиме позиції вітчизняних металургів, а й збільшуватиме залежність країни від зовнішніх поставок критично важливої продукції.
Перегляди: 7
