
Зрошення Миколаївщина: Відновлення для майбутніх врожаїв
12.12.2025
Під Києвом будують фабрику з виробництва готових страв та напівфабрикатів – AgroNews
12.12.2025Світове бджільництво зіштовхнулося з серйозною небезпекою, що ставить під загрозу існування медоносних бджіл Apis mellifera. Мова йде про агресивного паразита – небезпечного кліща Tropilaelaps (далі – Т-кліщ), який стрімко поширюється, змінюючи свій звичний ареал. Ця ситуація може перетворитися на справжню глобальну катастрофу для екосистем та сільського господарства, зокрема для українських агропідприємств, які покладаються на природне запилення.
Важливі агроновини також читайте у наших партнерів.
Цей паразит характеризується надзвичайно швидким репродуктивним циклом та глибоким патологічним впливом на бджолиний розплід. Його небезпека посилюється тим, що виявити кліща вчасно досить складно, що робить боротьбу з ним вкрай важкою для будь-якої пасіки.
Розмір Т-кліща становить лише 0,7-1 мм завдовжки та 0,4-0,7 мм завширшки, що є першою значною перешкодою для його раннього виявлення. Експерти наголошують, що цей шкідник не здатен вижити поза захищеним середовищем стільника, що розвивається, довше ніж 2-3 дні. Це означає, що для розмноження та живлення йому необхідно постійно проникати у нові запечатані стільники. Така прихована життєдіяльність є другою причиною, чому виявити цього небезпечного паразита настільки складно.
Життєвий цикл Т-кліща від яйця до дорослої особини триває всього близько 7 днів. Таке коротке покоління дозволяє його популяціям зростати з вражаючою швидкістю. У регіонах, де вирощування розплоду відбувається безперервно, цей агресивний темп розмноження може за короткий час повністю знищити бджолині колонії. Це вимагає майже постійної хімічної обробки для контролю популяції паразита. Глобальні кліматичні зміни, що супроводжуються теплими зимами, перетворюють великі території, зокрема південну частину Європи, на зони потенційного ризику для поширення цього шкідника.
Кліщ Tropilaelaps атакує лялечок бджіл, живлячись їхньою гемолімфою та жировими тілами. Бджоли, яким вдається вижити після зараження, часто виходять з комірок недорозвиненими, маючи зморщені черевця, відсутні лапки або класичні ознаки передачі вірусу – деформовані крила. На уражених стільниках спостерігається нерівномірний розплід, мертві та розкладені личинки, а також діряві чи обгризені кришечки, оскільки бджоли намагаються самостійно видалити заражений розплід. За високої закліщеності смертність розплоду може перевищувати 50%, що є критичним показником для виживання пасіки.
Поєднання прямого пошкодження, вірусної передачі та значної втрати білкових запасів в організмі бджоли різко скорочує тривалість її життя, ослаблює імунну функцію та загальну силу робочих бджіл. Сукупний ефект цих втрат призводить до швидкого колапсу або повного відльоту бджолиної колонії. Для сільського господарства України, зокрема для таких агропідприємств як Агрофірма П’ятихатська, що вирощують органічну продукцію (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак, гречка), здоров’я бджіл є критично важливим. Без достатнього запилення ріпаку та соняшнику, врожаї можуть значно скоротитися. Тому моніторинг та боротьба з кліщем Tropilaelaps є пріоритетом для забезпечення продовольчої безпеки та сталого розвитку органічного землеробства.
Перегляди: 114




