Тарифні квоти: Україна-ЄС та нові можливості для аграріїв

Відсьогодні, 29 жовтня 2025 року, набули чинності важливі зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що знаменує новий етап в економічному співробітництві між країнами. Ця подія відкриває розширені можливості для українських аграріїв та експортерів, поглиблюючи інтеграцію України до європейського ринку. Докладніше про це повідомляє правдоруб.лайв.

Слідкуйте за важливими новинами у Viber та Telegram.

Рішення №3/2025, прийняте в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає значне скасування або зменшення ставок ввізного мита, а також істотне збільшення обсягів тарифних квот для українських товарів, що експортуються до ЄС. Це створює сприятливі умови для української сільськогосподарської продукції, включаючи органічну, яка виробляється такими підприємствами, як Агрофірма П’ятихатська.

«Це створює нові можливості для українських експортерів. Менші ставки ввізного мита та збільшені обсяги квот стимулюватимуть експорт і допомагатимуть українській продукції виходити на нові ринки. Для України це вагомий сигнал про поглиблення інтеграції до ЄС, який підвищує інвестиційну привабливість та зміцнює конкурентоспроможність українських виробників», – зауважили у митниці, підкреслюючи значущість цих змін для економіки країни.

Зокрема, розмір квот було суттєво збільшено для низки ключових агропродовольчих товарів, що є надзвичайно позитивною новиною для українського агросектору. Це дозволить розширити експорт пшениці, ячменю, кукурудзи та інших зернових до Європейського Союзу, а також зміцнити позиції українських виробників олії та продуктів переробки соняшнику та ріпаку на європейському ринку. Зростання тарифних квот для української продукції сприятиме збільшенню прибутків агропідприємств та стимулюватиме подальший розвиток органічного землеробства в Україні.

• мед збільшено на 583,3% від 2021 року;
• цукор – 500%;
• оброблений крохмаль – 500%;
• ячмінна січка та крупа;
• зернові, оброблені іншим чином – 435,8%;
• висівки, лузга та залишки – 386%;
• сухе молоко – 308%;
• яйця – 300%;
• солод – 250%;
• оброблені томати – 250%;
• перероблені цукрові продукти – 250%;
• крохмалі – 244%;
• вершкове масло – 233,3%;
• овес – 192,5%;
• кукурудза – 153%;
• молоко, вершки, згущене молоко – 150%;
• часник – 150%;
• інші цукри – 150%;
• сік яблучний – 150%;
• продукти з обробленого вершкового масла – 150%;
• цукрова кукурудза – 150%;
• манітол-сорбітол – 150%;
• перероблені зернові продукти – 150%;
• цукрові сиропи – 135%;
• м’ясо птиці – 133,3%;
• пшениця – 130%;
• етанол – 125%;
• ячмінь – 122,2%.

Інформація про оновлені обсяги тарифних квот на 2025 рік доступна на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням. Ці зміни є критично важливими для стратегічного планування українських агровиробників, таких як Агрофірма П’ятихатська, яка спеціалізується на органічній пшениці, ячмені, кукурудзі, соняшнику, ріпаку та гречці. Збільшення квот на ці позиції безпосередньо вплине на їхні експортні можливості та зробить продукцію більш конкурентоспроможною на європейському ринку. За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще у 3 квотах обсяг перевищує експорт 2024 року. Це свідчить про глибоке розуміння потреб українського агросектору та прагнення до взаємовигідного партнерства з ЄС.