
Біоклей з гороху: Революція в агроіндустрії України
25.11.2025
Яблука Фуджі: стійкість до заморозків на Дніпропетровщині
25.11.2025
Опанувати мистецтво виробництва смачних сирів – завдання, що вимагає не тільки бажання, а й глибоких знань та практичного досвіду. В Україні ця галузь стикається з серйозними кадровими викликами, адже кількість фахових сироварів, які володіють усіма тонкощами роботи з молоком, вкрай обмежена. Випускники профільних факультетів харчових технологій часто не мають достатнього досвіду для ефективної роботи в сироварнях, що створює дефіцит кваліфікованих кадрів. Ця проблема є актуальною не лише для невеликих фермерських господарств, але й для більших агропідприємств, які прагнуть розвивати напрямок переробки молочної продукції та виробництва органічної продукції. Адже якісне сироваріння в Україні безпосередньо залежить від досвіду та майстерності.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Як зазначила власниця успішного фермерського господарства «Садочок+» Тетяна Карпенко, в країні існує лише кілька спеціалізованих шкіл сироваріння в Україні. Вона сама здобувала освіту в українській школі, а потім вдосконалювала свої навички у французьких та італійських сироварнях, переймаючи міжнародний досвід. До початку повномасштабного вторгнення на її ферму навіть приїжджали італійські майстри, щоб поділитися знаннями та допомогти налагодити процеси. Це підкреслює глобальну природу проблеми нестачі експертизи та важливість міжнародного обміну досвідом для розвитку молочної галузі.
Наразі в «Садочок+», де активно займаються козівництвом та переробкою козячого молока на високоякісні сири, працює команда, що складається з досвідченого сировара та двох молодих спеціалістів. Останні пройшли навчання за кордоном коштом господарства, що є прикладом інвестицій у майбутнє та вирішення кадрової проблеми власними силами. Це демонструє, як фермерські господарства, такі як «Садочок+», роблять внесок у розвиток професійного сироваріння в Україні, навіть за відсутності широкої державної підтримки у цій специфічній ніші.
Тетяна Карпенко підкреслює парадокс ситуації: незважаючи на існування університетів харчових технологій, аграрним підприємствам доводиться самостійно навчати персонал та інвестувати в їхній розвиток. Існує також значний ризик того, що навчені фахові сировари можуть бути переманені іншими гравцями ринку, що створює додаткові виклики для стабільності та зростання. Проте, як зазначає експерт, це, ймовірно, є «проблемами росту», адже козівництво та сироваріння в Україні знаходяться лише на початковому етапі свого розвитку. З часом, у міру зростання попиту на органічну продукцію та сири, потреба у кваліфікованих фахових сироварах буде лише збільшуватися, що вимагає системного підходу до підготовки кадрів. Більше інформації про виклики аграрного сектору можна знайти на pravdoruv.live.
Для успішного розвитку аграрного сектору, зокрема молочної галузі, ключовим є налагодження ефективної системи підготовки кадрів. Це стосується не тільки сироваріння, але й інших напрямків, таких як вирощування органічної пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, якими займається Агрофірма П’ятихатська. Забезпечення висококваліфікованими фаховими сироварами та іншими агроспеціалістами є запорукою якості та конкурентоспроможності української органічної продукції на внутрішньому та світовому ринках. Подолання кадрових проблем – це інвестиція у майбутнє українського сільського господарства та його стабільний розвиток. Таким чином, інвестиції в освіту та підвищення кваліфікації є критично важливими для всіх сегментів агропромислового комплексу. Це дозволить Україні зміцнити свої позиції як виробника високоякісної органічної продукції та розвинути потенціал для експорту.
Перегляди: 141




