Стало відомо, які фермерські господарства отримують держдопомогу по сплаті єдиного внеску
06.12.2025
Ціна якісного вина в Україні: що формує вартість напою?
06.12.2025
Незважаючи на значні обсяги коштів, виділених на підтримку сільськогосподарських товаровиробників, аналіз показав, що більша частина державної підтримки аграріїв спрямовується до великих агрохолдингів. Лише один із трьох фермерів, які потребували фінансової допомоги, зміг її отримати, що свідчить про системні проблеми у розподілі ресурсів. Ця ситуація викликає занепокоєння серед представників малих та середніх фермерських господарств, які є основою для розвитку органічного землеробства в Україні.
Слідкуйте за важливими новинами та аналітикою у сфері сільського господарства.
Аудитори провели детальний порівняльний аналіз порядку отримання державної підтримки в рамках двох ключових бюджетних програм. Перша програма стосується підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції (Порядок №918), тоді як друга передбачає субсидії для товаровиробників, що працюють у зонах бойових дій (Порядок №886), як повідомляє Рахункова палата. Метою цього аудиту було виявити ефективність та справедливість механізмів розподілу коштів.
Результати аудиту виявили значні розбіжності між цими програмами. Порядок №918, який є більш загальним, не встановлював обмежень щодо розміру земельних ділянок або громадянства отримувачів допомоги. Натомість Порядок №886, орієнтований на підтримку в умовах бойових дій, мав чіткі ліміти площ та вимогу щодо українського громадянства засновників компаній, що прагнули отримати підтримку.
«Ця неузгодженість між бюджетними програмами призвела до того, що значна частина державної підтримки аграріїв була отримана великими агрохолдингами. Наприклад, у 2024 році було зафіксовано, що 49 отримувачів, які є частиною 31 корпоративної групи, отримали понад чверть мільярда гривень. Це становить близько 16% від усіх видатків, передбачених цією програмою», – йдеться у повідомленні Рахункової палати.
Крім того, аудитори виявили низку інших критичних недоліків. Зокрема, 67 мільйонів гривень державної підтримки були надані підприємствам, кінцевими бенефіціарами яких є іноземці. Понад 36 мільйонів гривень отримали суб’єкти, що мали податкову заборгованість, що суперечить принципам відповідального використання бюджетних коштів. Це підкреслює потребу у більш ретельному контролі за розподілом фінансової допомоги.
Аудит також встановив, що Порядок №918 не містив заборони на подання заявок господарствам та фізичним особам, які є пов’язаними особами (згідно з Податковим кодексом України), і чиї сумарні виробничі потужності могли б перевищувати встановлені критерії. Ця прогалина дозволила обходити ліміти та зосереджувати значні обсяги підтримки в руках одних і тих же бенефіціарів.
Крім того, в системі Державного аграрного реєстру, ключовому інструменті для подання заявок та розподілу підтримки, відсутній механізм автоматичної перевірки пов’язаності заявників. Це створює умови для зловживань та унеможливлює ефективний контроль. Рахункова палата також зазначає, що державна підтримка сільгоспвиробників не повною мірою відповідала принципам доступності та відкритості, що також посилювалося технічними збоями самого Державного аграрного реєстру.
Загалом, у 2024 році та в першому півріччі 2025 року на підтримку аграріїв було виділено понад 5,2 мільярда гривень. Ці значні кошти надходять у межах таких програм, як Ukraine Facility, проєкту ARISE від МБРР, а також із резервного фонду Державного бюджету України. Незважаючи на обсяги, їхній несправедливий розподіл може підірвати довіру до державних програм та завадити розвитку всього агропромислового комплексу, включаючи такі напрямки, як органічне виробництво пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки. Ефективна та справедлива державна підтримка є критично важливою для сталого розвитку українського сільського господарства.
