Зернопереробка Україна: відновлення та нові перспективи галузі

Відновлення та розвиток зернопереробної галузі: Нові перспективи для українського агросектору

З моменту повномасштабного вторгнення, зернопереробна галузь України демонструє дивовижну стійкість та здатність до відновлення. За даними директора спілки «Борошномели України» Родіона Рибчинського, загалом 88 борошномельних підприємств відновили свою діяльність. Ця цифра включає 22 нові підприємства, що розпочали роботу у 2024 році, та ще 10, які планують запуститися у 2025 році. Це важлива новина для всього українського сільського господарства, зокрема для таких виробників органічної продукції, як АФ П’ятихатська, що спеціалізуються на вирощуванні пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки. Відновлення зернопереробки в Україні створює нові можливості для локальної переробки вирощеної сировини.

Слідкуйте за важливими новинами у Viber та Telegram.

«На кінець 2021 року в Україні функціонувало 678 промислових підприємств у зернопереробній галузі. На жаль, через повномасштабне вторгнення ми втратили 192 підприємства. Це ті, що залишилися на тимчасово окупованих територіях, були повністю зруйновані, частково постраждали або призупинили роботу через брак сировини чи логістичні проблеми», – зазначив Родіон Рибчинський.

Відновлення агросектору почалося активно з 2023 року. Експерт пояснює це значними проблемами з експортом зерна у 2022 році, що змусило багатьох сільгосптоваровиробників шукати альтернативні шляхи для реалізації своєї продукції. Відкриття об’єктів переробки зерна стало логічним рішенням. Фермери активно інвестували в переробку, а держава, зі свого боку, почала надавати державні гранти агро підприємствам на відбудову та збільшення переробних потужностей.

Детальніше, з моменту початку великої війни 66 зернопереробних підприємств відновили свою роботу. Крім того, 22 нові підприємства були повністю запущені з нуля у 2024 році, а ще близько 10 нових зернопереробних заводів планують запустити у 2025 році. Це значний крок до зміцнення продовольчої безпеки країни та збільшення частки переробленої продукції, що особливо важливо для експорту.

Аналізуючи спеціалізацію нових заводів, керівник спілки «Борошномели України» розповів, що 40% з них зосереджені на виробництві борошна, 30% – на виробництві круп, а решта 30% – на виготовленні макаронних виробів. Географічно більшість цих нових підприємств розташовані у західних та центральних регіонах України, що забезпечує їхню відносну безпеку та доступ до сировинної бази.

Рибчинський наголошує, що мова йде саме про будівництво нових заводів, а не про релокацію існуючих. Переробні підприємства сильно залежать від сформованої сировинної бази та місцевих споживачів. Перевезення млинів, пошук нової земельної ділянки та налагодження логістики є надзвичайно складними та дорогими процесами. За оцінкою керівника спілки «Борошномели України», вартість релокації одного млина може сягати близько 1 мільйона доларів США. Тому кількість зернопереробних підприємств, які успішно релокували свої потужності, можна «перерахувати на пальцях однієї руки».

Станом на 2024 рік, Україна виробила 2,34 мільйона тонн борошна. Це на 22% менше, ніж у довоєнному 2021 році, коли країна виробляла 3 мільйони тонн. Проте, з огляду на поточні тенденції відновлення та розвитку борошномельних підприємств, є всі підстави сподіватися на подальше зростання показників та повне відновлення довоєнних обсягів виробництва у майбутньому. Це створює стабільну основу для подальшого розвитку органічної продукції та підвищення конкурентоспроможності українського агробізнесу.