Наслідки Каховської ГЕС для агросектору Херсонщини: врожай під загрозою

Аграрії правобережжя Херсонщини стикаються зі значними викликами через низький врожай після руйнування Каховської ГЕС. Головними причинами є катастрофічна відсутність опадів та зруйнована система зрошення, що призвело до вигоряння значної частини полів. Ця ситуація кардинально вплинула на агросектор регіону, змушуючи фермерів шукати нові шляхи для виживання.

Детальну інформацію про ці події можна знайти на правдорув.live.

Останні роки для аграріїв Херсонщини відзначилися безпрецедентною посухою, гострою нестачею опадів та втратами врожаїв. Це прямі наслідки підриву Каховської ГЕС, який знищив Каховське водосховище та всю систему меліорації. Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації, Дмитро Юнусов, підтверджує, що регіон зіткнувся з аномальною спекою та значним дефіцитом вологи.

«Цього року ми фіксуємо аномальну спеку, відсутність опадів, а також зафіксували вже майже 100 000 га повністю знищених врожаїв. Проведені дослідження показали, що температурні режими після руйнування Каховської ГЕС підвищилися на 1-2 градуси. Ця ситуація критично вплинула на врожайність культур та структуру посівів сільського господарства Херсонської області», — наголошує Дмитро Юнусов.

Начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк додав, що опадів випала лише третина від норми. Він зазначив, що Каховське водосховище утримувало величезну кількість води, яка була життєво необхідна для зрошення та підтримки екосистеми регіону. До руйнування ГЕС, територія була повністю зелена, а зараз має сіро-жовтий відтінок. Зміни клімату, що відбулися після будівництва ГЕС у 1956 році (збільшення опадів на 40%, зниження температур), тепер стрімко повертаються у зворотному напрямку, що свідчить про глибокі наслідки Каховської ГЕС для місцевого довкілля.

Відсутність зрошення та посуха змусили фермерів Херсонщини адаптуватися. За словами Юнусова, у деяких районах аграрії почали відмовлятися від посіву соняшника, переходячи на технічні культури, такі як льон. Крім того, замість традиційних зернових, зростає інтерес до вирощування овочів та баштанних культур. Це показує, як змінюється структура сільського господарства регіону.

«Наші аграрії надають перевагу овочам, оскільки на невеликій площі можна заробити більше коштів. Проте для овочів обов’язково необхідне зрошення. Першочергове завдання — це відновити найбільше площ зрошення. Зараз ми активно працюємо над Інгулецькою зрошувальною системою, відновивши доступ до 3000 га у 2024 році та понад 1000 га у 2025 році. Плануємо значно збільшити ці площі», — зазначає Юнусов.

Найбільші втрати посівів зернових і технічних культур зафіксовані у Бериславському районі, що є найближчим до зруйнованого Каховського водосховища. Без його відновлення, регіон ризикує перетворитися на пустелю. Юнусов підкреслює, що альтернативи відновленню Каховського водосховища не існує, оскільки вода Інгульця, що використовується в альтернативних системах, є солоною і непридатною для поливу деяких культур, що може призвести до засолення земель.

Водночас, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко, разом з колегами, досліджує відновлення рослинності на дні Каховського водосховища. Вчені зафіксували надзвичайно швидкий ріст верб та тополь, а кількість видів рослин зросла від 11 до понад 300 за кілька місяців. Це свідчить про відродження Великого Лугу, але з потенційними відмінностями від його історичного вигляду. Мойсієнко виступає за пошук альтернативних рішень, які не передбачають повну відбудову греблі, а створення серії менших водосховищ для забезпечення потреб у воді без шкоди для природи.

«Ідеальний варіант — це не перегороджувати річку повністю, а створити ряд водосховищ, наприклад, для Каховського та Кримського каналів, для Нікополя. Потрібно знайти такий підхід, де не страждала б ні природа, ні людина. Але для цього необхідно, щоб тимчасово окуповане лівобережжя Херсонщини було звільнене», — підсумовує Іван Мойсієнко.

Ці зміни в агросекторі Херсонщини вимагають від Агрофірми П’ятихатська та інших виробників органічної продукції уважно переглядати свої стратегії. Зменшення врожайності традиційних культур, таких як пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник, через посуху та засолення земель, спонукає до пошуку стійких рішень та інвестицій у відновлення ефективного зрошення. Це може включати адаптацію до вирощування культур, менш вимогливих до води, або впровадження новітніх технологій іригації, що має ключове значення для майбутнього сільського господарства регіону.