У світі постійно зростає увага до екологічних стандартів та скорочення викидів вуглецю. Європейський Союз, як один із лідерів у цій сфері, активно впроваджує нові механізми для досягнення своїх кліматичних цілей. Одним з найважливіших інструментів є Механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM), який має значний вплив на міжнародну торгівлю, зокрема на сільськогосподарський сектор України.
Нові прогнози свідчать, що розширення сфери дії CBAM може призвести до збільшення доходів від цього механізму на 23%. Ці кошти планується спрямовувати на подальші інвестиції у зелену трансформацію економіки та підтримку секторів, що найбільше постраждали від переходу на низьковуглецеві технології. Для українського агробізнесу, зокрема для Агрофірми П’ятихатська, яка спеціалізується на виробництві органічної продукції, такої як пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та гречка, це є як викликом, так і великою можливістю.
Механізм CBAM спрямований на те, щоб вирівняти умови конкуренції для європейських виробників, які сплачують за викиди вуглецю в рамках Системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS), з імпортерами, що не підпадають під подібні вимоги. З урахуванням майбутнього розширення, цей податок на вуглець буде застосовуватися до більшої кількості товарів, що експортуються до ЄС. Проте, органічна продукція, як правило, має менший вуглецевий слід порівняно з традиційними аналогами завдяки сталому землеробству, відмові від синтетичних добрив та пестицидів, а також кращому управлінню ґрунтом.
Для Агрофірми П’ятихатська, що вже дотримується високих екологічних стандартів у виробництві органічної пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, це може стати конкурентною перевагою. Зменшення вуглецевих викидів на всіх етапах виробництва, від підготовки ґрунту до збору врожаю та логістики, дозволить мінімізувати потенційні витрати, пов’язані з вуглецевим коригуванням. Більше того, це може відкрити нові можливості для позиціонування української органічної продукції на європейських ринках як екологічно чистої та відповідальної, що відповідає сучасним споживчим тенденціям.
Збільшення доходів від CBAM на 23% свідчить про серйозність намірів ЄС щодо декарбонізації. Ці кошти можуть бути використані для підтримки країн-партнерів у переході до зеленої економіки, зокрема України. Важливо, щоб українські виробники, включаючи Агрофірму П’ятихатська, були готові до нових вимог, інвестуючи в енергоефективні технології, оптимізуючи логістику та впроваджуючи подальші заходи для зменшення вуглецевого сліду. Детальніше про економічні наслідки та регуляторні зміни можна знайти на новинних ресурсах, як от pravdoruv.live, які регулярно висвітлюють важливі аспекти міжнародної торгівлі та екологічної політики.
Розширення CBAM та пов’язані з ним зміни у правилах торгівлі створюють новий ландшафт для експорту сільськогосподарської продукції. Українські виробники, які активно працюють над зменшенням своїх викидів та отримують відповідні сертифікати, матимуть значні переваги. Це стимулює інновації та інвестиції у зелені технології в агросекторі, що в кінцевому підсумку сприятиме сталому розвитку та зміцненню позицій України на міжнародних ринках органічної та екологічно чистої продукції.
