Тепличні овочі взимку: високі ціни та імпортні виклики

Зима 2026 року в Україні обіцяє значні виклики для ринку тепличних овочів, передусім через триваючі перебої з електроенергією та стрімке зростання цін на енергоносії. Ці фактори вже зараз суттєво впливають на вітчизняне сільське господарство, змушуючи українських виробників скорочувати обсяги вирощування помідорів, огірків, зелені та капусти до мінімуму. Як наслідок, полиці супермаркетів активно заповнюються імпортною продукцією, переважно з Туреччини, що створює нову динаміку на продовольчому ринку. Ця ситуація потребує уважного аналізу, щоб зрозуміти, які перспективи чекають на українське овочівництво. Додаткову інформацію про економічні новини можна знайти на pravdoruv.live.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Експерт із аграрного ринку, координатор проєкту EastFruit Weekly Ukraine Олександр Хорєв, детально пояснив, чому українські тепличні овочі взимку стають справді “золотими”, які країни здатні замінити місцевих виробників та яким чином імпортна продукція надходить до України, навіть попри закриті морські порти.

За словами Олександра Хорєва, у період із листопада по лютий-березень, а іноді й до квітня, частка українських тепличних овочів на вітчизняному ринку становить критично низькі 10% або навіть менше. Ключовою причиною такого скорочення є надзвичайна дорожнеча енергоносіїв, які є життєво необхідними для ефективного опалення теплиць та забезпечення належних умов для вирощування овочів.

«В період з листопада по лютий-березень місцеве виробництво тепличних овочів практично відсутнє. Можливо, до 10%, а то і менше, цієї продукції виробляється українськими компаніями, саме через дорогі енергоносії», – зазначає Хорєв, підкреслюючи масштаб проблеми для українського овочівництва.

Він акцентує увагу, що проблема стосується не лише електроенергії, а всіх видів енергоносіїв: «І тут не тільки електроенергія, тут всі види енергоносіїв, якими можна проводити опалення, отоплення теплиць, щоб вирощувати продукцію. Вони в нас дорожчають з кожним роком, гривня девальвує і виробництво цієї продукції стає просто золотим». Це безпосередньо впливає на ціни на овочі для кінцевого споживача.

Основна частина тепличних овочів взимку імпортується, і тут головним постачальником традиційно виступає Туреччина. Її кліматичні умови дозволяють мінімізувати витрати на опалення, роблячи турецьку продукцію надзвичайно конкурентоспроможною на міжнародних ринках.

«Традиційно в період з листопада по лютий-березень чи навіть квітень – ми користуємося саме імпортною продукцією, в першу чергу з Туреччини. Так сталося, що в них це основний сезон іде, і вони постачають на всю континентальну Європу, і інші країни тепличні овочі в цей період», – пояснює експерт, розкриваючи географію поставок.

Причина такого домінування проста — сприятливі природні кліматичні умови Туреччини: «Тому що енергоносії у них коштують рівно нуль, тому що вирощуються завдяки природним факторам, кліматичним умовам. І там тільки маркет іде по доставці і собівартості виробництва». Це дозволяє пропонувати нижчі ціни на овочі порівняно з Україною.

Українські ж тепличні овочі, хоч і присутні в супермаркетах, часто купуються лише тими споживачами, які свідомо підтримують локальних виробників і готові платити значно більше. Навіть якщо українська продукція буде доступна на полицях магазинів, її ціна значно перевищуватиме імпортну, що ставить її в невигідне становище на ринку овочів.

«Наша ж продукція стає набагато дорожча, ніж імпортна, хоча і присутня, і буде присутня в супермаркетах, ми сподіваємося, цього сезону, але цінники будуть різнитися. Але ще раз кажу, що ціни на овочі на порядок у декілька разів відрізняються від тієї ж турецької продукції», – наголошує Хорєв, підкреслюючи ціновий розрив.

За словами експерта, у пікові періоди ціни на тепличні овочі можуть сягати рекордних значень: «Як показує практика, гуртові ціни на тепличну овочину, вони досягали максимум там в період піку новорічних свят, наприкінці січня, це було і 150, і 160 гривень, і вище. Ну, це загалом тепличні овочі». Місцева ж продукція українського виробництва може коштувати й понад 200 гривень. Проте попит на таку дорогу продукцію залишається дуже обмеженим, що ускладнює розвиток українського овочівництва.

Навіть попри високі ціни, вони триматимуться лише до тієї межі, поки існує хоч мінімальний попит: «Вони все одно зростуть тільки до межі, поки люди не перестануть купувати, поки буде хоч якийсь попит», – додає Хорєв. Це вказує на чутливість ринку до купівельної спроможності.

За нинішніх складних економічних умов більшість українських домогосподарств змушені скорочувати витрати, особливо на продукти, які не належать до товарів першої необхідності. Це ще більше впливає на ринок овочів.

«За такими цінами ми, звісно, розуміємо, що населення, яке в період війни тільки біднішає, не може собі дозволяти купувати ці продукти, які, до речі, не є самими необхідними в продуктовому кошику», – зазначив експерт, наголошуючи на соціальному аспекті проблеми.

Таким чином, внутрішній ринок овочів у зимовий період формуватиметься не стільки попитом на українську продукцію, скільки жорсткою конкуренцією з імпортом, який фактично визначатиме цінову межу. Експерт підкреслює, що подальше зростання цін обмежується доступнішим імпортом овочів.

«Тому ціни будуть зростати, але їх буде постійно стримувати ціна на імпортну продукцію. Якщо імпорта буде дешевше, як би ми не любили українське, місцеве, як би ми не казали, що це якісь тепличні овочі, що вони вирощені, якось, може, не за тими технологіями, але все одно перевагу віддають, в першу чергу, доступнішій продукції», – зазначив Хорєв. Це створює серйозні виклики для фермерів, які використовують енергоносії для теплиць.