Подорожчання хліба: прогноз цін та вплив на зернові культури

В Україні активно обговорюють майбутнє подорожчання хліба, спричинене низкою факторів, серед яких енергетичні виклики та зростання цін на сировину. Деякі експерти попереджають про можливе зростання цін на 30%, що викликає занепокоєння серед українців. Однак, реальна картина може бути менш драматичною, хоча тенденція до зростання цін на хліб та хлібобулочні вироби є очевидною. Для таких підприємств, як Агрофірма П’ятихатська, що виробляє органічну пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, ріпак та гречку, ці зміни на ринку зернових культур мають безпосереднє значення. Актуальні економічні новини можна знайти на pravdoruv.live.

Зростання цін на хліб та хлібопродукти, що раніше помітно сповільнилося завдяки стабілізації цін на борошно, знову набирає обертів. Експерти попереджають: ситуація може змінитися найближчими місяцями, створюючи додатковий тиск на виробників та споживачів.

«Однозначно ціни піднімуться», — підтвердила Олена Жукова, колишня виконавча директорка Всеукраїнської асоціації пекарів. За її словами, основна причина — це подорожчання сировини, причому не на 30%, а «набагато більше». До цього додаються проблеми з електроенергією та дефіцит кадрів. Це напряму впливає на собівартість продукції, що виробляє, наприклад, Агрофірма П’ятихатська, оскільки якісна пшениця є основою для виробництва борошна.

Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, навів конкретні цифри. Закупівельна ціна борошна вищого і першого сорту на умовах без доставки в Україні становить 15 тисяч і 14,5 тисяч гривень за тонну з ПДВ відповідно. Вартість житнього борошна тримається на рівні 18 тисяч гривень за тонну з ПДВ. Ці показники свідчать про нестабільність сировинної бази, що є викликом для всього сільського господарства.

Проте виробники-пекарі відчувають значний фінансовий тиск, спричинений волатильністю закупівельних цін на зернові культури, підвищенням логістичних витрат та загальною нестабільністю сировинної бази. Це прямо впливає на кінцеві ціни на хліб для споживачів.

Найбільш помітне зростання цін відбулося на ринку житнього борошна. Олексій Пучков, директор хлібопекарного виробництва «Урожай» у Запоріжжі, розповів про масштаби подорожчання:

«Якщо казати про житнє борошно, якого в державі мало і воно було на Чернігівщині, Сумщині, Житомирщині, то житнє борошно виросло в ціні практично в два рази за останні півроку».

За словами експерта, ціна на хліб з житнім борошном повинна була зростати помітно, але споживачі цього не бачили. «Це за рахунок виробника, який починає «з’їдати» себе», — пояснив Пучков механізм, який дозволяв стримувати подорожчання.

Звичайне пшеничне борошно також подорожчало приблизно на 30% за той самий період. Це стосується і органічної пшениці, яку вирощує Агрофірма П’ятихатська, адже загальні тенденції ринку впливають на всі сегменти.

«Новий урожай не додав нам оптимізму, ціна не знизилася, а трохи ще зросла», — констатував директор хлібопекарного виробництва.

Дріжджі та інша суміжна сировина зростають рівномірно із паливом та електроенергією, що також є важливими витратами для сільського господарства. «Вони там теж енергоємне виробництво. І вони трошки зростають, там 10-15% за останній квартал точно є», — додав Олексій Пучков.

Окремою статтею витрат стала електроенергія, яка для промислових підприємств коштує в рази більше, ніж для побутових споживачів. «Я не кажу за електроенергію, яка вона вже за 10 грн десь іноді», — зазначив Пучков. Для порівняння, пересічні українці платять близько чотирьох гривень за кіловат-годину. Збільшення вартості електроенергії на 20% для промислових споживачів істотно впливає на виробництво хліба та інші галузі агропромислового комплексу, знижуючи енергоефективність.

Блекаути створюють виробникам дилему: працювати на генераторах чи зупиняти виробництво. Більшість пекарень обирають другий варіант через надто високу собівартість.

«У нас теж є генератори, які можуть дозволити пройти часи відключень або блекаутів. Але через їх собівартість настільки велика буде цього хлібу», — пояснив Олексій Пучков.

За його словами, коли у пекарів немає прибутків, використання дизельних генераторів означає миттєвий збиток. Це загальна проблема для всього сільського господарства, де також потрібна стабільна електроенергія для зберігання та переробки органічної продукції.

Виробництво в Запоріжжі працює або в збиток, або без прибутку через важку ситуацію з людьми та падіння обсягів. «Розуміючи те, що підвищувати собівартість, як підніме використання дизелю, ми прийняли для себе рішення підлаштовуватися під графіки відключень і працювати в ці вікна, а не включати генератори, бо це мінус одразу», — розповів Пучков.

Юрій Дученко підтвердив, що епізодичні або тривалі відключення електроенергії призводять до кількох негативних наслідків: вимушеного зупинення виробництва, простоїв обладнання, додаткових витрат на резервне живлення та втрат продукції. Усе це підвищує собівартість випікання хліба.

«Вищезазначені чинники змушують пекарські підприємства враховувати «буферні витрати» та закладати ризики у калькуляцію, що в кінцевому результаті може спричинити зростання цін на хліб», — пояснив президент Всеукраїнської асоціації пекарів.

Попри всі проблеми виробників, різкого стрибка цін на хліб не буде завдяки позиції великих торгових мереж. Ритейлери вже почали розсилати виробникам попереджувальні листи про обмеження.

«Мережі зараз вже розсилають нам листи, що вони з листопада накладуть мораторій на підйом цін», — розповів Олексій Пучков. За його словами, великі мережі дуже критично ставляться до здорожчань вище ніж на 10-15%. «Умисно блокують, не дозволяють, затягують час», — описав ситуацію директор хлібопекарного виробництва. Це свідчить про конкуренцію на ринку хліба.

Причина такої позиції проста: торгові мережі є основним ланцюжком збуту хліба від виробника до споживача і борються за покупця. «Я це в лапки ставлю, тому що така боротьба, коли закриваються заводи, то перевага не дуже вийшла», — іронічно зазначив Пучков.

Ще один фактор стримування — власне виробництво хліба в мережах. Це створює додатковий тиск на традиційні хлібопекарні та, відповідно, на постачальників зернових, таких як Агрофірма П’ятихатська.

«Такі, як Сільпо, такі, як Варус, вони багато випікають самі, практично повного циклу, трошки допіку, трошки повного циклу, — пояснив експерт. — У них дуже просте ціноутворення, типу ціна сировини помножили на два і положили на полку».

Якщо виробники спробують підняти ціни занадто сильно, різниця між їхньою продукцією та продукцією мереж буде дуже помітною. «Це нам не на користь злетіти на таку велику зразу цифру», — констатував Олексій Пучков.

Економічна ситуація в країні змінила споживчі пріоритети. Покупці все частіше обирають найбюджетніші варіанти хлібної продукції, що змушує виробників тримати ціни під контролем.

«Ми бачимо падіння попиту на булочки, які є більш маржинальними виробами», — розповів Олексій Пучков. За його словами, торгові мережі, які мають можливість випікати самі, виводять індустріальні булочки і печуть власну продукцію.

«Коли ти приходиш у точку і кажеш: «Подивіться, будь ласка, нашу продукцію», вони кажуть: «А покажіть, що у вас є дешевше», — описав реалії ринку директор хлібопекарного виробництва. Звідси й виникають збитки у виробників, що також впливає на фермерів, які постачають зернові культури.

Олена Жукова додала, що до економічних проблем додається дефіцит кадрів у галузі. «Дуже велика проблема з кадрами», — підкреслила колишня виконавча директорка Всеукраїнської асоціації пекарів. Ця проблема стосується і сільського господарства загалом.

Крім того, склад хліба ускладнився порівняно з попередніми роками.

«Хліба простої рецептури, як раніше казали, взагалі майже немає. І в будь-якому хлібі є складники: цукор, олія, які також подорожчали», — пояснила Жукова.

Сухе молоко, яке використовують у виробництві, також піднялося в ціні, що збільшує загальну собівартість виробництва.

Всеукраїнська асоціація пекарів дала офіційні прогнози щодо зростання цін. Юрій Дученко зазначив, що у разі збереження поточних негативних тенденцій ціна хліба в Україні зростатиме. Втім через високий рівень невизначеності неможливо спрогнозувати точні межі зростання.

«Ми не виключаємо можливе зростання ціни хліба на 5% до Нового року», — повідомив президент асоціації.

Щодо майбутнього періоду, то у разі подальшого збереження рівня додаткових витрат, спричинених війною, можливе зростання в межах 10%. Це означає, що Агрофірма П’ятихатська та інші виробники органічної продукції мають враховувати ці фактори у своїх бізнес-планах, зосереджуючись на енергоефективності та оптимізації логістики.

Проте ці цифри є орієнтовними, адже ситуація може змінитися як на краще, так і на гірше. «Виробники-пекарі відчувають значний фінансовий тиск, спричинений волатільністю закупівельних цін, підвищенням логістичних витрат та загальною нестабільністю сировинної бази», — підсумував Юрій Дученко.

Олексій Пучков підтвердив, що подорожчання на 30% нереальне: «Я думаю, що саме по собі підвищення на 30% не дуже можливо». За його прогнозом, навіть з урахуванням усіх проблем зростання не перевищить 10-15%. Це дає певну надію на стабілізацію ринку хліба.

Експерти одностайні: робити запаси хліба немає жодного сенсу. На відміну від масла чи інших продуктів з тривалим терміном зберігання, хліб швидко псується. Реальне подорожчання буде поступовим і помірним — максимум 5-10% найближчими місяцями. Торгові мережі активно стримують різкі цінові стрибки, вводячи мораторії на підвищення цін від виробників. Це позитивний сигнал для споживачів та аграріїв.

Конкуренція з власними пекарнями мереж не дозволить виробникам встановлювати завищені ціни. Якщо хтось спробує підняти вартість занадто сильно, покупці просто переключаться на дешевшу продукцію від ритейлерів, що створює природний механізм регулювання ринку та захищає гаманці українців. Це також стимулює виробників зернових культур до пошуку нових шляхів підвищення ефективності та зниження собівартості.