Українські аграрії переходять від сировинного експорту до виробництва продукції з доданою вартістю

Довші терміни зберігання, менші обсяги і відповідно, простіше транспортування, а також додатковий дохід — це основні переваги агропереробки, вважає директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко, пише agronews.ua.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Нині позиція держави – підтримувати розвиток агропереробки з вищою доданою вартістю, щоб аграрії заробляли не просто на сировинному експорті, а й на експорті більш дороговартісних продуктів. Розповів заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

Раніше ягоду треба було реалізувати впродовж кількох днів, поки не зіпсувалась. Проте вона може стати сировиною для джему, пастили чи цукатів, розповіла черкащанка Валентина Демиденко. Вона почала виробляти пастилу коли зрозуміла, що урожай з власного саду дівати ніде:

«Коли ми посадили свій сад і він почав давати врожай і треба було його дівати кудись. Я здебільшого перебиваю в пюре і заморожую. Тому що попит саме на пастилу взимку, коли немає достатньо фруктів, ягід. Роблю абсолютно з усього, що росте: яблука, груші, сливи, персики, абрикоси. У мене 20 видів пастили. Те, що допомагає працювати, — це дегідратор і блендер».

Домашню пастилу купують навіть за кордоном: в Польщі, в Іспанії, в Італії, в Хорватії, в Данії і в Америці.

Рослинництво

В Україні у переробній галузі бум почався у 2022 році, розповів агроексперт Вадим Скрипник. Початок повномасштабної поставив перед сільгоспвиробниками питання логістики та водночас відкрив нові можливості на міжнародних ринках. Фермери зрозуміли, що не можуть «потягнути» логістичні витрати, бракує потужностей для зберігання, тож аби знизити фінансові ризики, зайнялися переробкою. Хтось поставив крупорушки для виготовлення круп, хтось невеликі олійні цехи, а хтось почав вирощувати нішеві культури.

«Нішева історія, вона тому і називається нішева, тому що в неї не є великі площі. Всі нішеві культури обмежені ринком збуту. Наприклад, якщо органічні продукти потребують дуже серйозної сертифікації, йдуть на преміальні ринки, — Європейського Союзу. Якщо це спеції, наприклад, або якісь нішеві культури, які там дуже вузько використовуються».

Проте, зі слів Вадима Скрипника, якщо йдеться про переробку, наприклад, пшениці, кукурудзи, або соняшнику на олію, то тут нема різниці. То буде обмеження у сумі своїх інвестицій.

Серед традиційних нішевих культур агроексперти називають гречку, сочевицю, бобові, горіхи, лохину та чорну смородину. Нині, за їхніми спостереженнями в агробізнесі зростає зацікавленість до прянощів, ефіроолійних та лікарських рослин.

Фермер з Черкащини Юрій Марчук займається вирощуванням конопель:

«Ми робимо первинну переробку, а далі треба волокно. З костриці робимо будівельні блоки, кастроблоки, ми робимо плитку МДФ, ДСП, ми робимо що завгодно, ми взагалі пелети із неї робимо і спалюємо. Багато що, широкий дуже спектр. Більше тисячі найменувань продуктів. Ми орієнтовані на експорт. Тому що там цей ринок існує. Там є попит на цю продукцію».

Проте, додав пан Юрій, хотів би мати більший прибуток, для цього потрібно розширюватися:

«Попиту такого, як ми хочемо, нема. Але він буде. Я взагалі планую оце господарство зробити насіннєвим господарством конопляним, тому що дуже багато людей захочуть її сіяти, а для того, щоб її сіяти, треба мати насіння».

Тваринництво

Якщо говорити про переробку тваринної продукції, то, наприклад, високий потенціал мають вівчарство та козівництво, розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко. Це й прибутково, й допомагає збагатити ринок нішевою продукцією.

Власниця козиної ферми з Черкащини Анна Крилова розповіла, що переїхала в село з трьома козами, нині у господарстві — сім:

«Будинок ми орендували. Він старенький. З літньої кухні облаштували сироварню і там готую сир. З семи кіз — невеличка кількість молока, — 16 літрів на добу, але варити потрібно кожен день. Звичайно, хочеться, щоб це була більша сироварня, облаштувати її. Хочеться трошки збільшити поголів’я кіз, щоб було більше сировини».

Державна підтримка агропереробки

Нині позиція держави – підтримувати розвиток агропереробки з вищою доданою вартістю, щоб аграрії заробляли не просто на сировинному експорті, а й на експорті більш дороговартісних продуктів. Розповів заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа. Таким чином, розповів, бізнес отримуватиме більший дохід, люди — кращі зарплати, а держава, відповідно, — більші надходження до бюджету.

«У нас є програма «Гранти на розвиток переробних підприємств», тобто це все, що входить якраз у будь-яке там, наприклад, виробництво харчових продуктів, агропереробка. І таким чином надається можливість на загальних умовах отримати грант до восьми мільйонів гривень на придбання нового обладнання або модернізації існуючого. Там іде фінансування, на загальних умовах це 50 на 50 відсотків, для прифронтових регіонів діють пільгові умови 80 на 20 відсотків».

Переробне підприємство, що очолює Дмитро Громенко займаємося переробкою кукурудзи.

«Ми її переробляємо на три види крупи, два види борошна, зародок і висівку. Наше підприємство переробляє близько 2-2,5 тисячі тонн в місяць кукурудзи. Ми придбали лінію для збільшення потужностей. У цьому гранті умови 50 на 50. Тобто, вісім мільйонів дає держава, ще вісім ти повинен сплатити. Тобто, за умовами гранту при отриманні цих коштів ти повинен сплатити податками цю суму».

Також, за словами Дмитра Громенка, будь-яке підприємство, яке захоче взяти даний грант, має мінімально залучити пʼять робочих місць.

«Ми собі поставили за ціль зробити 25 робочих місць. Тобто, ми в п’ять разів швидше можемо сплатити ці податки».

Європейський досвід: кооперація

Європейський досвід малих фермерів та агровиробників показує, що тільки в кооперації вони можуть формувати великі партії продукції і виходити на великий ринок, розповів агроексперт Вадим Скрипник.

«Практично кожна велика компанія будує якісь заводи, а середній, малий фермер намагається диверсифікувати себе. Вони об’єднуються, в такі спільноти, де вони роблять не комунальні, а такі колективні речі, коли сусіди дійсно сусіди, якщо вони дружать».

Директор сільськогосподарського кооперативу з Черкащини Юрій Стоянов поділився досвідом обʼєднання:

«Ми кооператив створили у 2018 році. Об’єднавши мешканців села, які утримують чи то кіз, чи то корів. Нині ми трошки трансформувалися: трактор купили, косарку, гребку, тюкачку нам привезуть. І ми вже на наступний рік не будемо залучати сторонні організації, чи сторонніх фізичних осіб, а будемо вже ці послуги надавати своїми силами. Крім сінокосів і пасовищ, ми вже зайнялися вирощуванням сільськогосподарських культур. Стратегія була, ми спочатку думали зайнятися фруктами, овочами, сушаркою. Постійно шукаємо якісь програми, грантові чи кредитні, і державні, і не державні організації».

Потенціал України щодо збільшення долі агропереробки дуже великий, вважає керівник напряму харчової та аграрної промисловості Deloitte Ukraine Ярослав Серпутько. За його словами, той, хто серйозно займається агропереробкою, в першу чергу думає про зовнішні ринки.

«По-перше, якщо порівнювати з великими країнами зі схожою моделлю агросектору, то потенціал України щодо збільшення долі агропереробки дійсно дуже великий. Це дво-трикратне зростання від поточних показників. Проте для того, щоб розкрити цей потенціал, потрібно провести комплексну роботу як зі сторони держави, так і зі сторони представників бізнесу. По-друге, це — зовнішні ринки. Це пов’язано з тим, що в Україні обмежений внутрішній попит, а також нижча платоспроможність населення».

Інший агроексперт Вадим Скрипник додав, що інвестиції починають працювати в переробці швидко. Якщо йдеться про невелике виробництво, то воно окуповується за рік. Будь-який великий бізнес починається з малого, але з правильною ідеєю та правильними виконавцями.