Неврожай фундука в Європі: наслідки для аграрного сектору

Європейський аграрний сектор зіткнувся з безпрецедентними викликами, особливо в галузі вирощування фундука. Сезон збирання врожаю фундука в ключових регіонах, таких як П’ємонт, Лаціо та Сицилія в Італії, завершився значно раніше звичайного — вже до середини жовтня. Це є яскравим індикатором глибоких проблем, які торкнулися світового ринку горіхів.

Загальний обсяг зібраного фундука в Італії цього сезону становив лише близько 70 000 тонн. Ця цифра майже вдвічі менша за середні показники і є найгіршим результатом для країни за останнє десятиліття. Причини цього катастрофічного падіння врожаю фундука в Європі є комплексними і свідчать про загальні тенденції, що впливають на сільське господарство.

Цього року Чилі вперше випередила Італію за обсягами виробництва фундука, зайнявши друге місце у світі після Туреччини з показником близько 100 000 тонн. Навіть світовий лідер ринку, Туреччина, також не досягне своїх середніх показників. Експерти прогнозують зниження виробництва в сезоні 2025/26 на 22%, очікуючи врожай на рівні 609 000 тонн. Основними причинами цього падіння стали весняні заморозки, які вдарили по чорноморських районах у квітні, а також значні збитки, завдані шкідниками сільськогосподарських культур.

В Іспанії ситуація не краща: урожай фундука значно нижчий за історичний потенціал країни. У 2024 році там зібрали лише 2 000 тонн, і аналогічний показник очікується й у 2025 році, при тому що виробничий потенціал країни становить 8–10 тисяч тонн. Лише Франція продемонструвала позитивну динаміку, зібравши цьогоріч близько 12 000 тонн, що більше, ніж у 2024 році.

Різке падіння врожайності фундука в Європі пояснюється глобальними змінами клімату, які проявляються м’якими зимами, рясними дощами навесні та посухами влітку. Ці аномалії створюють ідеальні умови для поширення шкідників, зокрема горіхового клопа (Phylus coryli). Також масовим стало явище передчасного опадання горіхів, причини якого ще не до кінця з’ясовані. Серед можливих чинників — недостатнє запилення, генетичні аномалії, нестача вологи чи поживних речовин під час росту насіння, несприятливі погодні умови та вплив патогенів (комах-шкідників, грибів тощо).

Такі виклики є надзвичайно актуальними для всіх агрофірм, включаючи підприємства, що спеціалізуються на органічній продукції, як, наприклад,