
Зміни до закону про агропромисловість: оновлення для розвитку села
25.11.2025
Зміни використання сільгоспземель: спрощення процедур в Україні
25.11.2025
Опитування фермерів, які обробляють значні площі сільськогосподарських угідь в Україні – загалом 1,4 млн гектарів – виявило значну стурбованість: 51% респондентів не готові до запровадження одномоментних заборон на використання певних засобів захисту рослин у контексті майбутньої євроінтеграції України. Про це повідомляє радник асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Владислав Седик, посилаючись на результати проведених досліджень.
Слідкуйте за важливими новинами сільського господарства на Pravdoruv.live.
«Йдеться не просто про точкові коригування, а про потенційне руйнування цілих агротехнологій, для яких на сьогоднішній день відсутні адекватні та економічно вигідні замінники. У багатьох випадках це буквально означатиме, що вирощування певних культур стане неможливим без невідворотних і катастрофічних втрат для українських фермерів», – пояснює експерт, підкреслюючи серйозність проблеми.
Владислав Седик наголошує, що проблема виходить далеко за межі окремих хімічних сполук, зачіпаючи фундаментальні технологічні системи, які є основою сучасного сільськогосподарського виробництва. Наприклад, у вирощуванні цукрових буряків частка ключових засобів захисту рослин може сягати 70-80%, для пшениці цей показник становить 40-50%, а для таких культур, як соя та кукурудза – 30-40%. Їх одномоментна заборона призведе не до простої корекції ринку, а фактично до «вимкнення» усталених та ефективних агротехнологій.
Експерт посилається на результати трьох значних досліджень, проведених цього року незалежними організаціями: Smart Country (від Всеукраїнської Аграрної Ради), НУБіП (від Європейської Бізнес Асоціації) та HFFA Research (від УКАБ). Усі три дослідження дійшли єдиного висновку: ризики, пов’язані з одномоментною забороною діючих речовин, які наразі не схвалені в ЄС, є суттєво недооціненими.
Зокрема, Владислав Седик вказує на наступні критичні проблеми, що можуть виникнути в українському сільськогосподарському виробництві:
1. Загроза для половини виробничих площ. Україна щорічно використовує близько 24,5 млн гектарів під сільськогосподарські культури. З них близько 10 млн гектарів, тобто майже кожен другий гектар, опиняється під прямою загрозою, якщо буде впроваджено заборону на діючі речовини, які ще не схвалені в Європейському Союзі. Це матиме величезний вплив на українських фермерів.
2. Значні щорічні фінансові втрати. За даними НУБіП та HFFA, щорічні втрати врожаю можуть досягти приголомшливих 14 млн тонн. Це, своєю чергою, обернеться економічними втратами у розмірі до 4,3 млрд доларів США, а валові збори можуть впасти на 20%. Такі втрати врожаю є критичними для економіки країни.
3. Суттєве падіння експорту агропродукції. Прогнозується значне зниження обсягів експорту ключових аграрних товарів: пшениці – на 34%, соняшникової олії – на 34%, ріпаку – на 22%. Для України це означає не лише пряме падіння доходів фермерів, але й серйозний удар по валютних надходженнях та макроекономічній стабільності держави. Навіть для підприємств, які спеціалізуються на органічному землеробстві, як-от Агрофірма П’ятихатська, що вирощує органічну пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, ріпак та гречку, ці зміни матимуть опосередкований вплив через зміну ринкових цін та умов експорту.
«Моделювання на рівні фермерських господарств, проведене HFFA Research у 2025 році, показує ще глибшу проблему. Перехід на дорожчі та менш ефективні альтернативні засоби захисту рослин означатиме зростання витрат щонайменше на 20% при одночасному падінні врожайності та зниженні рентабельності ключових сільськогосподарських культур», – констатує експерт, підкреслюючи економічні виклики для українських фермерів.
Владислав Седик наголошує, що запровадження перехідного періоду до 2035 року є єдиним реалістичним та обґрунтованим шляхом для впровадження цієї реформи без руйнівних наслідків для сільськогосподарського виробництва України.
«Україна має повне право на аналогічний адаптаційний період, який свого часу мали всі країни-члени Європейського Союзу. І це не просто питання справедливості. Це є життєво важливим питанням продовольчої безпеки як самої країни, так і стабільності цілого світу, враховуючи роль України як одного з провідних світових аграрних експортерів», – резюмує він, підкреслюючи глобальне значення цього питання.
Перегляди: 46




