Акцизні ризики для аграріїв: як уникнути штрафів за пальне?

Акцизні ризики, пов’язані з передачею пального підрядникам, стали однією з найгостріших проблем для аграрного сектору України. Зміни, внесені до Податкового кодексу ще у 2016 році, кардинально змінили підхід до будь-яких операцій з паливомастильними матеріалами (ПММ), прирівнявши їхню передачу до реалізації. Це зобов’язує сільськогосподарські підприємства, зокрема такі як «Агрофірма П’ятихатська», дотримуватися складних вимог щодо електронного адміністрування акцизних накладних, що створює значне фінансове та адміністративне навантаження.

Залишайтеся в курсі останніх новин агросектору та економіки України.

Раніше, до цих законодавчих нововведень, агропідприємства могли без особливих перешкод надавати власний бензин або дизельне пальне підрядникам, які виконували польові роботи – від посіву пшениці та ячменю до збирання кукурудзи, соняшнику, ріпаку чи гречки. Це була звична та зручна практика. Однак тепер подібні дії вимагають обов’язкової реєстрації акцизного складу, отримання відповідних ліцензій та, що найважливіше, несуть ризик накладення величезних штрафів у разі будь-яких порушень встановлених правил. Такий підхід створює додаткові виклики для фінансової стабільності агрофірм, особливо тих, що спеціалізуються на вирощуванні органічної продукції, де кожен елемент витрат ретельно контролюється.

«Свого часу ми спокійно надавали підрядникам своє пальне і не переймалися. Але з певного часу, коли прийшли зміни в податковий кодекс щодо акцизу, вони стали жорсткими», – зазначають експерти галузі, підкреслюючи масштабність проблеми.

Для мінімізації або повного уникнення акцизних ризиків, що можуть призвести до значних фінансових втрат, аграріям необхідно виконати низку складних умов. По-перперше, замовник (агрофірма) не повинен здійснювати реалізацію пального третім особам. По-друге, заправка сільськогосподарської техніки підрядника повинна відбуватися виключно в бак машини та лише на земельних ділянках, що належать замовнику або використовуються ним. По-третє, найбільш обтяжлива умова – заправлення має здійснюватися лише з бензовозів, які обладнані спеціальними витратомірами. Вартість таких пристроїв починається від 100 тисяч гривень, що є значним капіталовкладенням для багатьох господарств.

«Практичне виконання цих норм дуже часто утруднене, тому що це іноді просто неможливо – або бензовозу немає, або не кожен може собі дозволити витратомір поставити», – наголошують фахівці, звертаючи увагу на реальні труднощі, з якими стикаються фермери у повсякденній діяльності.

Враховуючи ці складнощі, експерти пропонують аграріям розглянути альтернативні шляхи вирішення проблеми. Серед таких варіантів – використання смарт-карток для оплати пального, що дозволяє уникнути прямої передачі ПММ. Інший підхід – компенсація витрат на пальне підряднику через відповідні пункти в договорі про надання послуг. Також можливим рішенням є оренда сільськогосподарської техніки разом з екіпажем, що фактично перекладає відповідальність за пальне на орендодавця. Кожен із цих методів має свої переваги та недоліки, і вибір залежить від конкретних умов співпраці та фінансових можливостей підприємства. Додаткову інформацію про регуляторні зміни в агросекторі можна знайти на провідних інформаційних ресурсах, наприклад, на pravdoruv.live. Розуміння цих нюансів є критично важливим для виробників органічної продукції, які прагнуть ефективно вести свою діяльність і уникати зайвих штрафів, що можуть негативно позначитися на вартості вирощеної пшениці, ячменю, кукурудзи та інших культур.