Власники невитребуваних паїв мають лише кілька років, щоб оформити право власності

Досить часто замість сільської, селищної, чи міської ради ми зустрічаємось з словосполученням – об’єднана територіальна громада або більш розмовною – ОТГ. Але варто зазначити, що такі означення виникли відносно недавно. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Так 5 лютого 2015 року був прийнятий Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», згідно з яким сусідні міські, селищні, сільські ради могли  утворити одну об’єднану територіальну громаду (ОТГ) з одним спільним органом місцевого самоврядування.

Громадам надали право об’єднуватись добровільно, а тих, хто не визначився сам, об’єднали за рішенням уряду, який затвердив 27 травня 2020 року перспективні плани об’єднання громад для всіх областей України.

Таким чином ми маємо адміністративну реформу з децентралізації місцевого самоврядування відносно держави, але водночас з централізацією менш перспективних громад довкола економічно більш розвинених.

Це у свою чергу вплинуло на зміщення центрів прийняття рішення, оскільки сільські ради що приєдналися, стали старостинськими округами (старостатами) бе права прийняття будь яких розпорядчих документів, довкола однієї сільської, селищної або міської ради, яка і стала адміністративним центром громади.

Отже, вирішення, у тому числі земельних, питань перейшло до новоствореної ОТГ, при цьому прийняті раніше рішення радами що об’єдналися вважаються чинними і можуть бути реалізовані у спосіб передбачений чинним законодавством.

Давайте пригадаємо, що у вже далекому 1995 році владою нашої держави було вирішено прискорити так звану земельну реформу (яка по суті триває і до сьогодні), шляхом розпаювання земель колективних сільськогосподарських підприємств (колгоспів)між їх працівниками та пенсіонерами.

Указом Президента України від 3 грудня 1999 року було визначено, що до квітня 2000 року мають бути ліквідовані всі колгоспи. Як наслідок такого процесу більше шести з половиною мільйонів українців набули права на земельні частки (паї).

Розмір паю залежить від регіону: на заході України (де порівняно небагато сільськогосподарських угідь) він може становити 0,2 га, а на півдні та сході — 5-9 га.

Проте, у наслідок недостатньої інформаційно-роз’яснювальної та організаційної роботи з боку органів державної влади та місцевого самоврядування в окремих регіонах процеси розпаювання проходили повільно. На той час люди отримавши на руки сертифікат на право на земельну частку (пай), в переважній своїй більшості вважали, що вже весь шлях отримання землі пройдено і можна користуватись земельною ділянкою, яка передбачена проектом роздержавлення колгоспу.

Але суть проблеми (тоді і зараз) полягає у тому, що до завершення процесу приватизації потрібен ще один крок, зробити який людям допомогти мала б держава – виділення в натурі на місцевості земельної частки (паю). І ось саме на цьому етапі відіграють важливу роль ОТГ, які своїм рішенням і дозволяють виділити земельний пай в натурі на місцевості.

Тобто громадянину потрібно з сертифікатом на земельну часту звертатись не до сільської ради, яка раніше існувала і на території якої розташована ця ділянка, а вже до об’єднаної громади, яка і має відповідні повноваження щодо прийняття рішень.

За офіційними даними площа до сих пір невитребуваних паїв становить близько 390 тис. га, що у свою чергу говорить про актуальність цього процесу. Це означає також, що близько 120 тис. громадян не витребували свої земельні частки (паї), не виділили їх в натурі (на місцевості) та згідно чинного законодавства не мають права ними користуватись.

​Не витребувані земельні частки (паї) складаються з:

• земельні частки (паї), власники яких не оформили права власності або померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщину (взагалі нічого не робили);
• земельні частки (паї), на які громадяни мають право, але не отримали відповідного документа, що підтверджуватиме таке право (сертифікат);
• земельні частки (паї), на які підтверджувальний документ уже отриманий (сертифікат), але власник не завершив процес приватизації та не зареєстрував свої право.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює порушене питання на сьогодні є – Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Проте слід відзначити, що з метою остаточного завершення процесу паювання колишніх колгоспів, у 2018 році було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який набув чинності з 01 січня 2019 року.

Відповідно до норм зазначених законів, у разі якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Таким чином, держава встановила часовий відлік до завершення процесу приватизації земельних часток (паїв), шляхом виділення їх в натурі (на місцевості). Ті громадяни, які ще не отримали сертифікат на право на земельну частку пай, або отримали його та вважають, що є повноправними власниками земельних ділянок (не виділивши їх в натурі та не зареєструвавши своє право в реєстрі речових прав), мають буквально декілька років для цього. В іншому випадку (після 1 січня 2028 року) вони втратять таку можливість назавжди.

Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55 або пишіть на електронну пошту: [email protected].