Інфляція в Україні: Виклики для агробізнесу та роль НБУ

Неврожай, труднощі на ринку праці через міграцію та воєнні фактори створили значний імпульс для посилення інфляції в Україні. Ця динаміка змусила Національний банк України (НБУ) переглянути свої економічні прогнози щодо зростання цін, що має прямий вплив на всі сектори економіки, включно з агробізнесом. Голова НБУ, Андрій Пишний, пояснив, що ці фактори є ключовими для розуміння поточної економічної ситуації.

Слідкуйте за важливими новинами економіки та сільського господарства.

Ще у першому півріччі минулого року НБУ вказував на низку факторів, що сприятимуть зростанню інфляції. Саме тоді, помітивши, що погані врожаї, що є критичним аспектом для таких підприємств, як Агрофірма П’ятихатська, стали причиною посилення інфляції, Нацбанк ухвалив рішення зупинити цикл зниження облікової ставки. Це рішення безпосередньо впливає на вартість кредитів для сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом органічної пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки. Наші виробники, такі як АФ П’ятихатська, стикаються зі зростанням витрат на виробництво та логістику через загальне підвищення цін.

«Звісно, війна також створила додаткові витрати, які перекладалися на ціни. Ще один фактор – дуже напружений ринок праці. Через постійні обстріли вимушена міграція триває. Сукупність цих факторів підживила інфляційну динаміку», – пояснив голова НБУ.

Ці фактори є особливо відчутними для агросектору, де дефіцит кваліфікованої робочої сили та зростання її вартості безпосередньо впливають на собівартість продукції. Для Агрофірми П’ятихатська, яка спеціалізується на органічній продукції, це означає необхідність шукати баланс між підтримкою високих стандартів якості та управлінням зростаючими витратами. На кінець 2024 року, коли інфляційні ризики зросли, НБУ був змушений перейти до циклу підвищення облікової ставки, що тривав до березня цього року. У квітні також додатково був змінений операційний дизайн процентної політики, що свідчить про гнучкість регулятора у протидії економічним викликам. Детальніше про ці зміни та їх вплив на економіку можна дізнатися на загальноновинних порталах, таких як pravdoruv.live.

«Результат є. Ставки за гривневими інструментами зросли, збільшився попит на них, тоді як попит на валюту знизився. Інфляційні очікування під контролем. Базова інфляція – на траєкторії стійкого зниження», – додав голова центробанку. Це є позитивним сигналом для стабілізації, що важлива для довгострокового планування в агробізнесі.

Пишний підкреслив, що НБУ міг би суттєво підвищити облікову ставку та зміцнити обмінний курс гривні до долара, щоб швидше приборкати інфляцію, але питання полягає в ціні таких рішень. Для сільського господарства, зокрема для виробників зернових та олійних культур, сильне зміцнення гривні може зробити українську продукцію дорожчою на світових ринках, що не завжди вигідно для експортерів.

«В економіці не буває безкоштовних обідів – відчутне посилення політики підважить економічне відновлення», – пояснив Пишний.

За його словами, зберігаючи облікову ставку незмінною, зараз НБУ намагається пройти по лезу, щоб забезпечити стійке сповільнення інфляції до цілі у 5% та одночасно підтримати відновлення економіки. Це дозволяє підприємствам, таким як Агрофірма П’ятихатська, краще прогнозувати свої витрати та доходи в умовах нестабільності.

Облікова ставка – це відсоткова ставка, за якою НБУ надає кредити комерційним банкам або приймає від них надлишкові гроші під заставу. Коли ціни зростають, НБУ може підвищити облікову ставку, щоб зробити кредити дорожчими, і таким чином зменшити попит і стримати інфляцію. Розуміння цього механізму є критичним для агробізнесу, оскільки він впливає на доступність фінансування для посівної кампанії, закупівлі техніки та інших операційних потреб.

НБУ знижував ставку у 2023 році, але з червня 2024 року тримав її незмінною на рівні 13%. У грудні 2024 року НБУ підвищив ставку до 13,5%. У січні 2025 року ставку підвищено до 14,5%, у березні – до 15,5%. У квітні та червні НБУ зберіг ставку на рівні 15,5%. НБУ не змінив її і в липні. Ці рішення є ключовими для розуміння фінансового клімату в Україні та його впливу на агропромисловий комплекс.