Дефіцит азотних добрив: виклики для агросектору України

Український агросектор зіткнувся з серйозним викликом: потенційний дефіцит азотних добрив може сягнути 20% до кінця року, якщо чинні обмеження на їх ввезення морським шляхом залишаться в силі. Цю ситуацію прокоментував генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко, підкреслюючи критичну важливість добрив для майбутнього врожаю та продовольчої безпеки.

Аграрії по всій Україні, включаючи такі великі господарства як Агрофірма П’ятихатська, що спеціалізується на вирощуванні органічної пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, активно шукають альтернативні шляхи для забезпечення своїх потреб у добривах. Основна причина поточної заборони на ввезення вибухонебезпечних азотних добрив до українських портів полягає в підвищених безпекових ризиках. Військово-морські сили України, з міркувань безпеки, запровадили ці обмеження через загрозу умисних ударів з боку Росії по суднах або складських приміщеннях з добривами. Подібні інциденти можуть призвести до масштабних техногенних катастроф та значних руйнувань, що є неприпустимим в умовах поточної ситуації.

«Заборона діятиме, допоки не відбудеться суттєвих змін безпекової ситуації, і пов’язана в першу чергу з забезпеченням захисту інших цивільних суден, які користуються нашим зерновим коридором», — пояснив речник ВМС Дмитро Плетенчук, наголошуючи на пріоритеті захисту життя та інфраструктури.

Азотні добрива становлять близько третини від загальної потреби агросектору України, що сягає 1,5 мільйона тонн. Безводневий аміак та аміачна селітра, що підпадають під цю заборону, є життєво важливими для підживлення всієї зернової групи культур. Їхня частка у собівартості пшениці чи кукурудзи може сягати третини. Наприклад, торік кукурудза становила 55% від загального обсягу зернового експорту, а пшениця – 38%. Це підкреслює, наскільки критично важливим є безперебійне постачання цих речовин для збереження темпів виробництва та експорту сільськогосподарської продукції, що є основою економіки України.

Україна традиційно імпортує близько 30% азотних добрив. Минулого року до країни було ввезено 1,4 мільйона тонн азотних добрив. Порти завжди були найефективнішим та найдешевшим способом логістики, через них до запровадження заборони імпортувалося до 50% добрив. Перебудова логістичних ланцюгів є складним процесом, який може зайняти у імпортерів кілька місяців. Така ситуація неминуче призведе до зростання цін на азотні добрива щонайменше на 10% від поточної вартості, що вже порахували фахівці, про що повідомляє pravdoruv.live.

«Допоки не буде врегульована ситуація, маржинальність аграріїв знизиться пропорційно до здорожчання добрив. Водночас світові ціни на зернові та олійні залишаться на тому ж рівні. Тобто аграрії матимуть менші прибутки, що ускладнює операційну діяльність на додачу до викликів воєнного часу», — підсумував Олег Хоменко, зазначаючи, що це створює додатковий тиск на бізнес в умовах війни.

Дефіцит добрив та зростання їхньої вартості можуть суттєво вплинути на рентабельність виробництва Агрофірми П’ятихатська та інших аграрних підприємств, що займаються вирощуванням зернових та олійних культур. Для таких культур, як пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та гречка, своєчасне та адекватне внесення азотних добрив є ключовим для формування якісного врожаю. Зниження прибутків може сповільнити модернізацію, інвестиції у розвиток та, зрештою, вплинути на обсяги виробництва органічної продукції. Важливо знайти баланс між безпекою та забезпеченням критично важливих потреб агросектору для стабільного функціонування сільського господарства України.