
Україна та Євросоюз схвалили оновлені умови торгівлі – AgroNews
15.10.2025
Земельні аукціони Прозорро: Шанс для агробізнесу
15.10.2025Зрошення в Україні: Нові виклики та можливості для фермерів. Українські аграрії, особливо в південних регіонах, зіткнулися з безпрецедентним зростанням тарифів на воду, що ставить під загрозу рентабельність сільськогосподарського виробництва. Якщо у 2021 році вартість одного кубометра води становила 1 гривню 70 копійок, то наразі ця сума зросла до 9 гривень. Таке значне підвищення робить зрошення для багатьох фермерів, включно з виробниками органічної продукції, як-от Агрофірма П’ятихатська, економічно невигідним. Для підприємств, що спеціалізуються на вирощуванні пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, ефективне зрошення є критично важливим фактором для високих врожаїв та якості продукції.
Збільшення витрат на зрошення безпосередньо впливає на собівартість органічної продукції. Це може призвести до зниження конкурентоспроможності на ринку та ускладнити виконання стандартів органічного землеробства, що вимагає стабільного водопостачання. Ситуація вимагає негайних рішень та стратегій адаптації для агропромислового комплексу. На щастя, існують шляхи подолання цих викликів, зокрема через створення та розвиток організацій водокористувачів (ОВК). Більше інформації про розвиток агросектору можна знайти на pravdoruv.live.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Заступник міністра економіки Тарас Висоцький під час третього Всеукраїнського фермерського форуму «Як вижити та розвиватись під час війни» запропонував дієве рішення для українських фермерів:
“Створюйте ОВК (організації водокористувачів), тоді ви зможете максимально мати собі доступний тариф. Питання ПДВ вирішено з 1 жовтня. Гривня 70 нереалістично, але для того, щоб ви були впевнені, що нікому нічого не переплачуєте — ОВК створюєте, вносите в ДЗК, системи проти місця отримуєте. І самі хазяйнуєте”.
Ця ініціатива відкриває нові можливості для самостійного управління водною інфраструктурою та значного зниження операційних витрат на зрошення. ОВК дають змогу безпосередньо впливати на формування тарифів та забезпечувати ефективне використання водних ресурсів, що є ключовим для сталого розвитку сільського господарства. Для таких агропідприємств, як Агрофірма П’ятихатська, це означає можливість зберегти конкурентоспроможність своєї органічної пшениці, ячменю та кукурудзи, незважаючи на загальне зростання цін на ресурси. Передача меліоративних мереж у власність організацій водокористувачів дозволяє фермерам самостійно обслуговувати та модернізувати системи, адаптуючи їх під власні потреби.
Перший заступник голови Держводагентства Тарас Кот повідомив позитивну статистику, що підтверджує ефективність підходу з ОВК:
- На сьогодні створено 69 ОВК
- Чотири організації отримали меліоративну мережу у власність і вже працюють самі
- 14 ОВК подали заявки про отримання інфраструктури
- До кінця року близько 10 меліоративних систем будуть передані у власність до ОВК
Ці дані свідчать про активний процес переходу до нових форм управління водними ресурсами. За його словами, перша ОВК Суворівська, яка отримала інфраструктуру, перейшла на третій тариф електроенергії, що значно знижує собівартість поливу. Це є яскравим прикладом того, як організації водокористувачів можуть оптимізувати витрати та зробити зрошення доступнішим. Така модель управління дозволяє фермерам ефективно управляти бюджетом на зрошення та інвестувати у розвиток своїх господарств, що є особливо важливим для збереження якості та обсягів органічної продукції.
Створення ОВК – це не лише відповідь на зростання цін, а й крок до самостійності та відповідальності фермерів за свою водну інфраструктуру. Цей підхід забезпечує довгострокову стабільність та передбачуваність у питаннях водопостачання, що є фундаментом для успішного сільського господарства в умовах мінливого клімату та економічних викликів. Завдяки ОВК, фермери отримують інструменти для ефективного планування та управління водними ресурсами, забезпечуючи оптимальні умови для вирощування цінних культур, таких як органічний соняшник та ріпак, і мінімізуючи ризики, пов’язані з нестачею або дорожнечею води.
Перегляди: 40




