Зміни клімату: Південь України під загрозою опустелення

До середини XXI століття південь України може кардинально змінити свій вигляд, стикаючись з наслідками змін клімату. Довготривала посуха, аномальні температури та поступове перетворення родючих земель на зразок пустелі – це вже не гіпотетичний сценарій, а реальна перспектива, про яку попереджають вчені. Ця ситуація є особливо критичною для агропромислового комплексу країни, включно з підприємствами, що спеціалізуються на вирощуванні органічної продукції, як-от Агрофірма П’ятихатська, яка виробляє пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, ріпак та гречку. Детальніше про кліматичні виклики можна дізнатися на спеціалізованих ресурсах, як от pravdoruv.live, що висвітлює важливі екологічні питання.

Читай нас також у Viber та Telegram.

За оцінками провідних українських кліматологів, у найближчі десятиліття Україна зіткнеться з масштабними трансформаціями природних умов. Вже до 2050 року клімат у низці регіонів, особливо на півдні, може змінитися настільки, що звичний ландшафт поступиться місцем територіям, що нагадують пустелю. Це має прямий вплив на агробізнес, адже умови для вирощування традиційних культур стануть набагато складнішими, ставлячи під загрозу врожайність та економічну стабільність.

Особливу увагу фахівці привертають до Одеської області, де процес опустелювання України може розвиватися прискореними темпами. Прогнози погоди та кліматичних змін спираються на міжнародні кліматичні атласи, що аналізують минулі та поточні метеорологічні показники, підтверджуючи ці невтішні сценарії.

За розрахованими моделями, тривалість літнього сезону в Україні може збільшитися до 150–180 днів на рік. Це означає, що літо триватиме понад п’ять місяців, а перехідні сезони – весна та осінь – стануть помітно коротшими та менш вираженими. Для сільського господарства це означає зміну циклів сівби та збору врожаю, а також потребу у нових підходах до органічного землеробства, що вимагатиме значних адаптаційних зусиль.

Кліматологи зазначають, що температурні зміни відбуватимуться нерівномірно по всій країні. Перші серйозні зрушення температури прогнозуються на сході, після чого підвищення поступово торкнеться центральних та західних регіонів. За найгіршого сценарію глобального потепління, середньорічна температура на півдні, включаючи Крим, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку та Одеську області, може піднятися до 28–30 °C. Це екстремальні значення, які роблять вирощування більшості сільськогосподарських культур вкрай складним.

У центральних областях – Черкаській, Дніпропетровській, Харківській та Чернігівській – температура становитиме близько 24–26 °C. На півночі та в ряді західних регіонів вона залишиться нижчою, але різниця буде незначною. Такі кліматичні зміни вимагатимуть перегляду агротехнологій та можливого переходу на більш посухостійкі культури.

Одеський регіон, за словами експертів, може зіткнутися із максимально сухим кліматом. Тут формування пустелі не нагадуватиме класичні піщані ландшафти Сахари, проте йдеться про деградацію ґрунтів і практично повне зникнення природної рослинності. Це ставить під загрозу не тільки агробізнес, але й біорізноманіття регіону. Уздовж узбережжя зникнення вологи загрожує висиханням лиманів, кіс та стрілок, що серйозно змінить екосистему та підірве місцеву економіку, оскільки це вплине на рибальство та туризм.

Зміни зачеплять і зимовий період. Раніше найхолоднішими залишалися північно-східні області, проте до середини століття клімат розподілиться інакше. Наприклад, у Харкові взимку температура рідко опускатиметься нижче –4…–6 °C, у Києві — близько 0…–2 °C, в Одесі зима може пройти за позитивних значень температури, а у Львові мінімуми будуть у межах –2 °C. Такі теплі зими можуть впливати на шкідників та хвороби рослин, які раніше гинули від морозів.

Фахівці підкреслюють: інтенсивність кліматичних змін безпосередньо залежить від того, як людство вестиме господарську діяльність, які джерела енергії використовуватиме і в яких обсягах продовжуватиме викиди парникових газів. Якщо заходи щодо їх скорочення будуть вжиті найближчим часом, темпи опустелювання можна сповільнити, даючи можливість агрофірмам, як Агрофірма П’ятихатська, адаптуватися до нових реалій та продовжити виробництво якісної органічної продукції. Це спільний виклик для всіх.