
Земельні аукціони: АРМА продає 500 ділянок на Закарпатті
11.12.2025
На Херсонщині від удару російського дрона загинув фермер
11.12.2025
Продовжуємо серію матеріалів про канали продажу для фермерів на основі вебінару експерта Івана Кульчицького, який організував Всеукраїнський конгресс фермерів спільно з MERCY CORPS. У другому матеріалі розповідаємо про онлайн-канали збуту сільськогосподарської продукції.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Іван Кульчицький почав з найпростішого інструменту — власного сайту. Він пояснив, що є два основні типи: сайт-візитка та повноцінний інтернет-магазин. Перший — це простий інформаційний ресурс з описом компанії, контактами та асортиментом, який можна створити безкоштовно на конструкторах. Власний домен і хостинг коштують близько тисячі гривень на рік.
Другий варіант — інтернет-магазин з можливістю онлайн-замовлення та оплати. Він потребує роботи програміста, але дає змогу автоматизувати продажі та значно спростити життя і собі, і клієнтам.
Як приклад експерт навів компанію Ayno Fayno, яка виробляє варення. У них цікава історія, і сайт змінювався неодноразово, вдосконалюючись. Зараз там представлений увесь асортимент з детальними характеристиками. Клієнту не потрібно телефонувати та щось уточнювати — все написано, можна просто обрати і замовити, а служби доставки привезуть продукцію додому.
«Світ зараз цифровий. Людям зручно зайти, подивитися асортимент, замовити без дзвінків. Це економить час і покупця, і продавця», — пояснив експерт.
Наступна тема — маркетплейси. Це платформи, де представлені різні продавці. Всі знають великі майданчики на кшталт Rozetka, але для сільгосппродукції та ремісничого виробництва є спеціалізовані платформи. Кожна має свої правила, вимоги та комісії, які варто вивчити перед початком роботи.
Іван Кульчицький розповів про несподіваний кейс чернігівської компанії Gribland. Вони виробляють в’ялені гриби і продають на міжнародному маркетплейсі Etsy. Зазвичай ця платформа асоціюється з хендмейдом та творчими роботами, але Gribland стали однією з небагатьох компаній, що продає в’ялені гриби практично всьому світу через цей майданчик.
«Це доводить, що деяку сільгосппродукцію можна продавати навіть на нетипових платформах. Головне — креативний підхід», — прокоментував він.
Окрему увагу експерт приділив соціальним мережам. Він розповів, що багато фермерів, особливо жінок-фермерок, успішно використовують Instagram та Facebook для прямих продажів. Яскравий приклад — проєкт «Кучерявий Фермер», який продав понад 5 тонн перців халапеньйо через Instagram.
Кульчицький пояснив, як це працює: регулярні пости про продукцію, історії зі збору врожаю, пряма комунікація з клієнтами в Direct, швидке оформлення замовлень через месенджери. «Соціальні мережі — це не просто реклама. Це повноцінний канал продажу, особливо для нішевої продукції», — підкреслив він.
Особливо цікавим виявився розділ про автоматизацію продажів через месенджери. Експерт показав конкретний приклад компанії, що продає зелень через Viber, використовуючи звичайну Google-форму.
Система працює так: клієнт отримує посилання на форму, обирає продукцію та кількість зі списку, вказує дані для доставки. Форма автоматично збирає замовлення, у Viber приходить розрахунок вартості, а кур’єр доставляє продукцію додому.
«Це абсолютно безкоштовне рішення. Не потрібно платити за сайт чи CRM-систему. Google-форма безкоштовна, а замовлення обробляються швидко та зручно», — пояснив Іван Кульчицький.
Він також перерахував основні переваги онлайн-каналів: доступ до клієнтів з усієї України, робота цілодобово, автоматизація процесів, можливість аналізувати покупки та легке масштабування бізнесу.
Водночас експерт попередив про виклики: потрібно налагодити логістику, забезпечити якісну упаковку, щоб продукція доїхала в доброму стані, працювати над довірою клієнтів, які не бачать продукт перед покупкою, та опанувати технічні навички роботи з різними платформами.
«Не бійтеся онлайн-каналів. Почніть з простого — створіть сторінку в Instagram або зробіть Google-форму для замовлень. Це не складно, а результат може вас здивувати», — підсумував експерт.
Перегляди: 12




