Вплив вологи: ключ до врожайності 2025 та агротехнологій

Головним чинником, що суттєво вплинув на прогнозну врожайність сільськогосподарських культур у 2025 році, стала критична нестача або надлишок вологи. Це ключовий аспект, який обговорювався фахівцями галузі, підкреслюючи його першочергове значення для агросектору України. Вплив вологи на врожайність виявився вирішальним для всіх видів культур, адже без достатнього або належно розподіленого зволоження ґрунту, зусилля аграріїв можуть бути марними.

Стежте за актуальними новинами агросектору та аналітикою. Більше інформації можна знайти, наприклад, на загальноновинному порталі pravdoruv.live.

«Ситуація по всіх культурах більш-менш однакова — ключовим визначальним фактором цього року є волога. Це, без перебільшення, фактор номер один», — наголошують експерти галузі.

За словами провідних агрономів, розбіжності в кількості опадів під час вегетації — від 150 до 200 мм — кардинально позначились на врожаї навіть у межах одного й того ж регіону. Наприклад, врожайність пшениці, незалежно від обраного сорту чи термінів посіву, могла суттєво відрізнятися виключно через об’єм та розподіл атмосферних опадів. Це особливо актуально для виробників органічної продукції, де кожен фактор має особливе значення. Крім того, не менш важливим є вплив попередника не з точки зору алелопатії, а саме тих запасів вологи, що залишилися у ґрунті. Поля, де перед пшеницею вирощувався соняшник, показали врожайність, яка була на 2 тонни нижчою за середню. Причина цього — глибоке виснаження запасів вологи, яке спричинила ця культура.

«Соняшник забрав вологу з глибоких горизонтів. А весняні опади вже не змогли її компенсувати», — пояснюють агрономи.

Під час моніторингу посівів по всій території України, від Тернополя до Дніпропетровщини, спостерігалися різкі зміни в стані полів, що є прямим наслідком нерівномірного розподілу опадів. Ця ситуація підкреслює глобальні кліматичні зміни, що вимагають від сільського господарства нових підходів до агротехнологій та управління водними ресурсами.

«У центральних, північних і західних регіонах у першій половині літа все виглядало досить перспективно — поля були соковитими, зеленими, з великими надіями на високий урожай. Але вже від Умані в бік південного сходу ситуація значно гірша, можна сказати, катастрофічна», — зазначають експерти.

Зокрема, у Дніпропетровській, південних частинах Кіровоградської та Полтавської областей, кукурудза взагалі не сформувала початок, соя залишилася недорозвиненою, а на багатьох полях урожаю не буде взагалі. Деякі господарства вже розпочали основний обробіток ґрунту на сухих і пожовтілих полях, які своїм виглядом нагадують вересневі, а не літні, що є тривожним сигналом для всієї галузі.

Соняшник, який десятиліттями був однією з найприбутковіших культур для України, вимушено втрачає свої позиції, особливо у південних регіонах. Фермери Одеської області, наприклад, активно відмовляються від його вирощування, віддаючи перевагу озимій пшениці. Це є наслідком зміни кліматичних умов та збільшення дефіциту вологи влітку, що робить вирощування теплолюбних і вологоємних культур занадто ризикованим. Ця тенденція свідчить про глибокі трансформації в сільському господарстві південних областей та необхідність адаптації агротехнологій.

«Мені фермер в Одеській області сказав: “Я вже три роки не сію соняшник”. І це зараз не виняток, а тенденція», — діляться фахівці.

Озима пшениця залишається однією з найбільш обнадійливих культур у таких регіонах завдяки її здатності ефективно використовувати запаси вологи осінньо-зимового періоду та весняні опади. У той час як пізні культури, такі як кукурудза та соняшник, мають найбільшу потребу у воді в липні-серпні, коли зазвичай спостерігається найсухіший період. Це створює певні переваги для озимих зернових культур, зменшуючи ризики для аграріїв, які виробляють, зокрема, органічну продукцію.

«Озимі зернові — з найменшими ризиками. Ми хоча б можемо сподіватися на опади восени і в зимовий період. Це створює певний запас для формування врожаю у квітні-травні», — зазначив фахівець.

Попри кліматичні виклики, аграрії залишаються у пастці економічної доцільності. Для уникнення значних збитків, їм необхідно вирощувати мінімум дві з трьох основних культур — кукурудзу, соняшник, сою або пшеницю. Це вимагає від сільського господарства постійного аналізу та адаптації до мінливих умов. Таким чином, грамотні агротехнології та стратегічне планування стають ключовими для забезпечення стабільного врожаю та майбутнього розвитку сільського господарства України.