Нові тарифні квоти ЄС: вплив на експорт України та агросектор

Експорт української продукції до Європейського Союзу стикається зі значним викликом у вигляді скорочення доходів після запровадження нових тарифних квот. Результати ґрунтовного дослідження «Нові тарифні квоти ЄС на українську продукцію: вплив на експорт», проведеного German Economic Team та Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), наголошують на потенційно серйозних наслідках для вітчизняних виробників. Ці зміни особливо актуальні для таких агрофірм, як Агрофірма П’ятихатська, яка спеціалізується на вирощуванні пшениці, ячменю та інших зернових культур, що є основними позиціями українського експорту.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Аналітики чітко зазначають, що порівняно з тимчасовими автономними торговельними заходами (ATMs), які раніше забезпечували безмитний доступ на ринки ЄС з червня 2022 року по червень 2025 року, нові тарифні квоти неминуче призведуть до відчутного падіння обсягів експорту. Як стверджують автори звіту, академічна директорка ІЕД Вероніка Мовчан та радник з економічної політики в організації Berlin Economics Рікардо Джуччі, український експорт до ЄС може скоротитися на значні 1,144 млрд доларів щорічно порівняно з показниками 2024 року. Для українських аграріїв, що орієнтуються на європейський ринок, це означає необхідність адаптації та пошуку нових стратегій.

Основною причиною цих прогнозованих втрат є різке очікуване зменшення експорту пшениці – ключової культури для багатьох українських господарств. Прогнозується, що її експорт скоротиться на вражаючі 894 млн доларів щороку, що становить приблизно 4/5 від загального скорочення експорту до ЄС. Крім пшениці, серед семи груп товарів, які зазнають найбільших втрат, також фігурують цукор, ячмінь (ще одна важлива культура для Агрофірми П’ятихатська), м’ясо птиці, яйця, яблучний сік та мед. Ці дані підкреслюють вразливість аграрного сектору до змін у торговельній політиці.

Проте, варто зазначити, що фахівці також визнають певні позитивні аспекти. Якщо порівнювати нові квоти зі старими тарифними квотами, що діяли до червня 2022 року, поточні зміни являють собою суттєву лібералізацію торгівлі. Це свідчить про двосторонній характер змін, що потребує ретельного аналізу та адаптації з боку українських експортерів. Було скасовано чотири старі квоти, а 26 було розширено. Найбільш значне розширення відбулося для меду, цукру, ячмінної крупи та висівок, що відкриває нові перспективи для цих категорій товарів.

Ця лібералізація, як порахували фахівці, потенційно пропонує розширення безмитного експорту на суму 630 млн доларів на рік, що становить 35% загального збільшення. Це також може заощадити експортерам до 165 млн доларів щорічно на імпортних митах. Це свідчить про те, що поряд із викликами існують і можливості для українського експорту до ЄС, особливо для тих виробників, які можуть швидко переорієнтуватися на більш вигідні позиції.

Водночас, очікується, що українські експортери активно переорієнтують надлишкові обсяги продукції на ринки поза межами Європейського Союзу. Оцінене річне скорочення експорту до ЄС буде частково компенсовано 891 млн доларів завдяки успішній переорієнтації експорту в інші напрямки. Відповідно, оцінене річне скорочення загального експорту України є більш помірним і становить 253 млн доларів, що еквівалентно лише 0,6% від загального обсягу експорту у 2024 році. Це підкреслює гнучкість та стійкість української економіки. Для глибшого розуміння загальноекономічних тенденцій та впливу глобальних торговельних політик на український ринок, корисну інформацію можна знайти на ресурсі pravdoruv.live.

Отже, хоча нові тарифні квоти ЄС несуть значні виклики для українських експортерів, особливо в сегментах пшениці та ячменю, вони також стимулюють адаптацію та пошук нових ринків збуту. Успіх українських агровиробників, таких як Агрофірма П’ятихатська, залежатиме від їхньої здатності швидко реагувати на зміни та використовувати можливості, що відкриваються на світових ринках.