Світовий агроринок: Китайські заборони відкривають двері для Австралії

Сучасний світовий агроринок постійно змінюється під впливом геополітичних та економічних чинників. Останні події, що стосуються обмежень на імпорт яловичини зі Сполучених Штатів до Китаю, створили унікальні можливості для інших гравців, зокрема для австралійських виробників та експортерів. Ця ситуація демонструє, як швидко можуть переорієнтовуватися глобальні аграрні ринки, відкриваючи нові горизонти для постачальників та водночас створюючи виклики для тих, хто раніше домінував у певних сегментах. Детальніше про ці зміни можна дізнатися на pravdoruv.live, де публікуються актуальні новини аграрної сфери.

Читай нас також у Viber та Telegram.

За офіційними даними уряду Австралії, за період з січня по липень 2025 року, що є предметом активного аналізу експертів агроринку, експорт австралійської яловичини демонструє значне зростання. Він збільшився на 35%, досягнувши вражаючої суми у 10 мільярдів австралійських доларів, що еквівалентно приблизно 6,6 мільярдам доларів США. Особливо помітним є зростання поставок до ключових ринків: до Китаю обсяги збільшилися на 65%, а до Сполучених Штатів – на 48%. Це свідчить про успішну стратегію переорієнтації австралійської тваринницької галузі, яка активно відновлюється після періоду торговельних санкцій, запроваджених Пекіном п’ять років тому на тлі дипломатичної напруги. Таке відновлення є яскравим прикладом адаптивності національного аграрного експорту до мінливих глобальних умов.

Китай, будучи найбільшим світовим імпортером агропродукції, часто використовує своє економічне становище для впливу на торговельні відносини, зокрема з США. Це проявляється у призупиненні закупівель певних товарів, як-от сої, навіть попри існуючі торговельні перемир’я між країнами. Ця стратегія Китаю значно впливає на глобальні ринки та змушує експортерів шукати нові шляхи для реалізації своєї продукції. Розуміння цих процесів є ключовим для всіх учасників світового агроринку, включаючи виробників органічної продукції, які також орієнтуються на міжнародні стандарти та споживчий попит.

З березня 2025 року Китай, як зазначають аналітики, фактично відмовився поновлювати експортні ліцензії для сотень американських м’ясопереробних підприємств. Це стало неформальним, але ефективним блокуванням торгівлі американською яловичиною, обсяг якої, за підсумками 2024 року, становив 1,55 мільярда доларів США. Хоча Пекін офіційно не підтвердив це рішення, ситуація залишається невизначеною, очікуючи на наступний етап торгових переговорів між країнами, запланований на 10 листопада. Така тактика створює значну непередбачуваність на світовому ринку яловичини.

«Це дивна ситуація, адже ані уряд США, ані уряд Китаю не надали жодних офіційних повідомлень. Ми просто одного дня усвідомили, що більше не можемо експортувати яловичину до Китаю», – прокоментував Бретт Стюарт, засновник Global AgriTrends, підкреслюючи неофіційний характер обмежень, що впливають на світовий агроринок.

Паралельно, на світовому ринку спостерігається рекордне зростання цін на яловичину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у вересні індекс цін сягнув історичного максимуму, що зумовлено високим попитом у Сполучених Штатах. Ендрю Кокс, генеральний менеджер з міжнародних ринків Meat and Livestock Australia, пояснює, що головним рушієм зростання попиту на австралійську продукцію став дефіцит пропозиції. Поставки зі США скоротилися через необхідність відновлення поголів’я після тривалого періоду посухи. Ця обставина створила додаткові можливості для австралійської яловичини не тільки на ринку США, але й на інших глобальних ринках, де австралійська продукція традиційно конкурує з американською. Таким чином, дефіцит на одному ринку відкриває вікно можливостей для інших експортерів, що є типовим для динамічного світового агроринку.

Наразі австралійські фермери мають значну конкурентну перевагу на американському ринку. Вони користуються нижчим тарифним навантаженням у порівнянні з Бразилією, яка, на додаток до чинного мита у 26,4%, отримала додаткове 50% мито на експорт до США. Через це Бразилія вимушена переорієнтовувати свої поставки переважно до Китаю. Водночас Австралія активно експортує свою продукцію, переважно у вигляді яловичого фаршу, до США під відносно низьким 10% митом. Ця ситуація підкреслює важливість тарифної політики та торговельних угод у формуванні потоків товарів на світових аграрних ринках. Розуміння цих нюансів важливе для всіх, хто працює в сільськогосподарському секторі, адже вони безпосередньо впливають на рентабельність та стратегію розвитку, в тому числі для виробників органічної продукції, як, наприклад, АФ П’ятихатська, яка також відстежує глобальні тенденції, щоб найкраще позиціонувати свою органічну пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, ріпак та гречку.