Експорт агропродукції до ОАЕ: Нові можливості та стратегії

Читай нас також у Viber та Telegram.

Пані Широкова наголошує, що сьогодні особливої уваги заслуговують ринки країн Глобального Півдня. Західні аналітики оцінюють цей регіон у 100-130 країн, що охоплюють Південну Америку, Африку та Азію. Саме зараз українському агробізнесу, включаючи виробників органічної продукції, варто активно звернути увагу на арабські країни, зокрема на Об’єднані Арабські Емірати. ОАЕ демонструють вражаючі темпи економічного розвитку та вже мають значну кількість українських представництв. Отже, ми детальніше розглянемо, чим саме український агросектор цікавий арабським партнерам і до яких змін слід готуватися українським експортерам вже сьогодні, враховуючи глобальні економічні тенденції, про які часто інформує портал pravdoruv.live.

Які українські аграрні продукти сьогодні мають найбільший попит на ринку Об’єднаних Арабських Еміратів і ширше в Перській затоці? Чи є продукти, які стали «відкриттям» для арабського споживача?

– На сьогодні українська агропродукція займає помітне місце на ринку Об’єднаних Арабських Еміратів та регіону Перської затоки. Серед ключових категорій, що користуються стабільним попитом, слід виділити зернові культури, олійні культури, соняшникову олію та м’ясо птиці. Ці товари формують основу українського експорту до регіону і є важливим компонентом продовольчої безпеки країн-імпортерів. Для Агрофірми П’ятихатська це означає значний потенціал для експорту пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки.

Водночас ми спостерігаємо зростання попиту на продукцію з вищою доданою вартістю та нішеві позиції. Особливий інтерес викликають органічні продукти, зокрема ягоди, які відповідають вимогам преміум-сегмента і підкреслюють імідж України як постачальника якісної, екологічно чистої та конкурентоспроможної продукції. Ця диверсифікація пропозиції не тільки зміцнює наші позиції на ринку, але й відкриває додаткові можливості для українських виробників, готових інвестувати в якість, маркетинг та відповідність міжнародним стандартам.

Чи бачите ви прогрес у побудові системних каналів експорту української агропродукції в ОАЕ?

– Так, прогрес очевидний. За останні роки кількість українських компаній, які працюють на цьому ринку, зросла в середньому на 25%. Ми спостерігаємо появу більш професійних експортних стратегій, активну участь бізнесу у міжнародних виставках, таких як Gulfood, та глибше розуміння локальних вимог. Проте для закріплення позицій необхідна комплексна підтримка з боку держави — від спрощення процедур сертифікації до активної промоції бренду «Made in Ukraine» у засобах масової інформації та на ділових заходах. Це допоможе підвищити впізнаваність українського сільського господарства на світовій арені.

Аграрний експорт у мусульманські країни вимагає сертифікації за стандартами «халяль». Чи змінився підхід українських агрокомпаній?

– Сертифікація за стандартами «халяль» є ключовою умовою виходу на ринки мусульманських країн, зокрема в регіоні Перської затоки. Сьогодні вона фактично стала обов’язковим елементом експортної стратегії для компаній, які прагнуть працювати в довгостроковій перспективі. Для виробників органічної продукції, таких як Агрофірма П’ятихатська, це додаткова перевага, що дозволяє залучати більш вибагливих споживачів.

За останні роки ми спостерігаємо стабільне зростання кількості українських виробництв, що проходять процедуру «халяль»-сертифікації відповідно до міжнародних вимог. Маркування Halal дедалі частіше з’являється не лише на експортній, а й на внутрішній продукції. Це свідчить про зміну підходу — виробники стратегічно орієнтуються на глобальний ринок, інтегруючи стандарти якості та безпечності, зрозумілі та прийнятні для мусульманських споживачів.

Крім того, українські компанії активно співпрацюють із міжнародними сертифікаційними органами та інвестують у модернізацію виробничих процесів, щоб не лише отримати сертифікат, а й підтримувати відповідність вимогам протягом усього виробничого циклу. Це відкриває доступ до ширшого кола ринків — від ОАЕ та Саудівської Аравії до країн Південно-Східної Азії, де попит на продукцію з маркуванням Halal зростає випереджальними темпами, підтверджуючи важливість цієї сертифікації для агроекспорту.

Які можливості для спільних інвестиційних проєктів ви бачите між Україною та ОАЕ у сфері АПК?

– Перспектив дуже багато: будівництво логістичних хабів для зберігання зернових та швидкопсувних органічних продуктів, створення спільних переробних підприємств, впровадження інноваційних технологій зрошення, а також формування змішаних торгових компаній для роботи з усім регіоном Перської затоки. Ці інвестиційні проєкти можуть значно посилити позиції українського сільського господарства.

Чи залишаються арабські інвестори зацікавленими в українському агросекторі в умовах глобальної нестабільності?

– Так, інтерес є, але він став більш вибірковим. Інвестори шукають партнерів із бездоганною репутацією, чітким бізнес-планом та високими стандартами прозорості. У них є «довіра до ризику», але вона ґрунтується на реальних гарантіях і довгострокових партнерських відносинах, що важливо враховувати українським компаніям АПК України.

Як українські аграрії можуть краще позиціонувати свій бренд на Близькому Сході?

– Найкраще працює історія бренду. Тут цінують автентичність, чистоту продукту, екологічність і культурний контекст. Важливо мати локальних партнерів, бути присутнім на ключових виставках і забезпечувати якісний сервіс після продажу. Це стосується і органічної продукції, яка має високий потенціал на цих ринках.

Чи може Україна стати аграрним брендом зі світовим ім’ям?

— Я вірю, що так. Ми маємо унікальний ґрунт, досвід і підприємницький дух. Ринок ОАЕ — це чудовий майданчик для того, щоб не просто продавати сировину, а пропонувати готові продукти з доданою вартістю, які розповідають історію України світу та підвищують її аграрний бренд.