ЄС та імпорт російської сталі: виклик для металургії Німеччини

Німецька сталеливарна компанія Thyssenkrupp Steel рішуче виступила проти продовження імпорту сталі з Росії, наголошуючи на парадоксі ситуації. Представники компанії заявляють, що змушені скорочувати власне виробництво на тлі зростаючого тиску, тоді як фінансування військової машини РФ через закупівлю металопродукції триває. Ця позиція підкреслює глибоку стурбованість європейських виробників сталі, які стикаються з подвійним викликом: зниженням внутрішнього попиту та недобросовісною конкуренцією з боку російського ринку, що залишається частково доступним попри накладені санкції ЄС.

Слідкуйте за найактуальнішими новинами на Pravdoruv.live.

«Це гротескно: Європейський Союз дозволяє масовий імпорт сталі з Росії, тоді як наша вітчизняна промисловість потерпає. Ми стикаємося зі скороченням робочих місць, водночас фінансуючи російську воєнну економіку, купуючи сляби. Я не можу пояснити цього жодному зі своїх співробітників», – заявив генеральний директор Thyssenkrupp Steel Денніс Грімм, висловлюючи глибоке розчарування поточним станом справ.

За даними Німецької сталеливарної федерації, обсяги імпорту сталевих слябів та напівфабрикатів з Росії до країн Європейського Союзу цього року значно зросли. Зокрема, імпорт російської сталі сягнув 3,56 мільйона тонн, що є помітним збільшенням порівняно з 3,26 мільйона тонн за аналогічний період минулого року. Ця тенденція свідчить про неефективність деяких санкційних механізмів, які мали б обмежити фінансові потоки до країни-агресора та її воєнної економіки. Натомість, європейський ринок продовжує опосередковано підтримувати агресію, що викликає обурення у представників бізнесу та громадськості.

Керуючий директор Німецької сталеливарної федерації Керстін Марія Ріппель підкреслила критичну важливість закриття існуючих лазівок у санкційному режимі. «Попри всеохопні санкції, російським сталеливарним компаніям дозволено експортувати продукцію до ЄС у великих масштабах. Це має серйозні економічні наслідки для виробників сталі в Німеччині та по всій Європі. Враховуючи масштабну імпортну кризу, з якою стикається європейська сталеливарна промисловість, цей виняток є абсолютно незрозумілим і опосередковано підтримує розпалювання війни Росією в Україні. Цю лазівку нарешті потрібно закрити: якщо не через жорсткіші санкції, то принаймні через ефективні тарифи ЄС на російський метал», – заявила Ріппель. Це закликає до рішучих дій, які можуть включати впровадження додаткових обмежень або підвищення митних зборів на імпорт російської сталі, що значно знизить її привабливість на європейському ринку.

Відомо, що Європейський Союз у першому півріччі 2025 року імпортував 2,95 мільйона тонн металургійної продукції з Росії. Основними позиціями цієї торгівлі залишаються напівфабрикати та чавун. Попри діючі санкції, загальний обсяг імпорту зріс на 2,7% у річному обчисленні, що дозволило Росії збагатитися на 1,22 мільярда євро. Ці цифри демонструють, що поточна політика не досягає своєї мети повністю і вимагає перегляду. Економічні наслідки такого стану справ відчувають не тільки металургійні гіганти, а й менші підприємства, що залежать від стабільності ринку та справедливої конкуренції. Важливо, щоб європейські політики врахували ці застереження і вжили заходів для забезпечення стабільності європейської промисловості та ефективного протистояння російській агресії.