Загибель бджіл на Житомирщині: агропідприємство під підозрою

Масштабна загибель бджіл у Краснопільській громаді, що на Житомирщині, викликала значний резонанс серед місцевих пасічників. За останніми даними, майже 700 бджолиних сімей, що належать 10 різним пасічникам, були знищені. Цей інцидент ставить під загрозу не лише економічне благополуччя бджолярів, а й загальний стан бджолярства в регіоні, яке є невід’ємною частиною сільського господарства та екосистеми.

Більше новин про стан сільського господарства та екологічну безпеку в Україні можна знайти на загальноновинних порталах, таких як Pravdoruv.live.

Бджолярі рішуче звинувачують у цій трагедії місцеве агропідприємство. За їхніми словами, саме необережна обробка полів високотоксичними пестицидами стала причиною масового отруєння бджіл. Місцева сільська рада вже ініціювала створення спеціальної комісії для детального розслідування обставин та визначення відповідальності, а також розробки механізмів компенсації збитків постраждалим пасічникам.

Віктор Мельник, один з місцевих бджолярів, який утримує 250 бджолиних сімей, розповів про свої жахливі втрати. Він стверджує, що після дворазової обробки полів агропідприємством у липні, за останній місяць загинуло 20 відсотків його бджолиних маток. “Ситуація така: заглянув зверху у вулик, а їхні корпуси порожні. Бджіл немає. Наших бджіл отруїли вже більше 20 днів як. Це була дуже сильна потрава. У понеділок ще бджоли літали, гуділа вся пасіка, а через два дні приходимо — і бджіл нема,” — поділився Віктор Мельник, підкреслюючи швидкість загибелі бджіл.

“Якщо взяти наші фінансові втрати, то практично одна сім’я мала принести десь 60-70 кілограмів меду. Якщо у мене була пасіка на 250 сімей, то вимальовується цифра більше мільйона гривень збитків тільки по одному меду. Тепер відновити все це господарство — це скажена сума”, — наголосив пасічник. Ці колосальні втрати демонструють, наскільки руйнівною може бути необережна діяльність агропідприємства для місцевого бджолярства.

Пасічниця Оксана, для якої бджільництво було улюбленим хобі з 25 бджолиними сім’ями, також зіткнулася з наслідками. За її словами, майже третина її бджіл отруїлися після обробки полів. “Моя пасіка близько до поля. Уся льотна робоча бджола майже вся пропала. Це було не джерело заробітку, це було хобі. Це любов до пасіки, до цієї комахи. І сьогодні взяти її витравити. І на очах, коли ця бджілка крутиться, перевертається і вмирає — це неможливо витримати”, — з болем розповіла жінка. Ці особисті трагедії відображають ширшу проблему загибелі бджіл через невідповідне застосування пестицидів.

Віктор Мельник також зазначив, що агропідприємство обробляло поля посеред дня, а не після 22:00, як того вимагають норми законодавства для запобігання отруєнню бджіл. Це є ключовим моментом у розслідуванні.

“У нас є відеодокази. Ми самі знімали та фільмували, що вони вдень обробляли поля, коли сонце гріє. Це за кілометр від села. Обробляли шкідливими препаратами — «Каратель плюс». Це дуже високотоксичний для бджіл препарат. 3 серпня о 10:30 це відбулося. Зокрема, сою обробляли серед білого дня. Наші пасіки лягають. Це таке в нас агропідприємство місцеве є «А.Т.К.»”, — розповів Віктор Мельник, надаючи конкретні деталі та звинувачення щодо ТОВ «А.Т.К.».

Пасічник самостійно відправив зразки загиблих бджіл та проб з полів на експертизу, щоб визначити точну причину отруєння бджіл.

Галина Заріцька, фахівчиня з інтерв’ювання управління Держспоживслужби в Житомирській області, підтвердила, що лабораторні дослідження виявили три діючі речовини, дві з яких потенційно могли спричинити масову загибель бджіл. Вона пояснила, що пасічники можуть спробувати вирішити питання щодо компенсації збитків з агропідприємством у добровільному порядку, або ж звернутися до суду.

“У результаті проведених досліджень у лабораторії виявили 3 діючі речовини, дві з яких, ймовірно, могли викликати потраву та загибель бджіл. Що потрібно робити пасічникам у такому випадку, маючи на руках результати проведених досліджень? Вони можуть звернутися до представників агропідприємства і в добровільному порядку вирішити розмір компенсацій або відшкодування завданих збитків. В іншому випадку ці питання вирішуються у судовому порядку”, — пояснила Галина Заріцька, вказуючи на подальші кроки для бджолярів.

Спроба отримати коментарі від представників ТОВ «А.Т.К.» не увінчалася успіхом. Керівників не було на місці, а представниця адміністрації відмовилася коментувати ситуацію. Ця відмова посилює підозри та підкреслює необхідність незалежного розслідування, особливо враховуючи, що такі інциденти негативно впливають на репутацію всього сільського господарства.

Краснопільський сільський голова Іван Патей підтвердив, що сільська рада створить комісію, до складу якої увійдуть бджолярі, представники ТОВ «А.Т.К.», фахівці Держпродспоживслужби та поліція. Метою засідання буде комплексне розв’язання цієї складної проблеми, що стосується не лише окремих господарств, а й екологічної безпеки громади.

“Я обдзвонюю всі служби. Так само збираємося, викликаємо представників «А.Т.К.» і працюємо над розв1язанням цього питання. Те, що показала експертиза, покажемо аграріям і тоді поставимо їх перед фактом. Будемо працювати із аграріями”, — зазначив Іван Патей, демонструючи рішучість у врегулюванні ситуації з масовою загибеллю бджіл.

Старша інспекторка з комунікації Бердичівського районного відділу поліції Ірина Кучерук 12 серпня 2025 року повідомила, що поліція активно збирає докази щодо можливого мору бджіл, спричиненого шкідливими речовинами. “Заява перебуває на розгляді у поліцейського офіцера громади. Опитали свідків та очевидців цієї події. Також сформували запит для отримання дослідження щодо вмісту шкідливих речовин, які могли спричинити мор у бджіл. Цей висновок дослідження ще не готовий. На основі цього та інших зібраних доказів вже буде прийматися рішення згідно із чинним законодавством”, — деталізувала Ірина Кучерук, підкреслюючи системний підхід до розслідування.

Даний випадок є важливим нагадуванням про необхідність суворого дотримання правил використання пестицидів у сільському господарстві для збереження бджолярства та екологічної рівноваги. Він також підкреслює важливість діалогу та співпраці між агропідприємствами та пасічниками задля сталого розвитку органічного землеробства та всього агросектору України.