Масова загибель бджіл на Кіровоградщині: Причини та наслідки

На Кіровоградщині зафіксовано масовий мор бджіл, що викликає серйозне занепокоєння серед місцевих пасічників. Причиною такого мору бджолярі вважають отруєння, ймовірно, внаслідок обробки полів хімікатами. Ця ситуація підкреслює важливість відповідального підходу до сільськогосподарської діяльності, особливо для регіонів, де сільське господарство є ключовою галуззю. Про подібні випадки та їх вплив на довкілля часто повідомляється на провідних інформаційних ресурсах, таких як pravdoruv.live, що висвітлює широкий спектр новин, включаючи аграрний сектор.

Збереження популяції бджіл є критично важливим не лише для пасічників, а й для всього агропромислового комплексу. Бджоли відіграють ключову роль у запиленні таких культур, як соняшник, ріпак, гречка – основних продуктів, які вирощує Агрофірма “П’ятихатська”. Масова загибель бджіл не тільки завдає величезних збитків пасічникам, а й ставить під загрозу майбутні врожаї, впливаючи на продовольчу безпеку.

Зокрема, одна із сільських рад Кропивницького району протягом лише одного тижня отримала звернення від шістьох пасічників про масову загибель бджіл. Комахи почали масово помирати минулого тижня, що свідчить про раптовий і масштабний характер події. Така ситуація вимагає негайного втручання та ретельного розслідування для встановлення джерела отруєння.

Щоб встановити точну причину мору комах, бджолярі мають власним коштом відправити їх та зразки з полів до спеціалізованої лабораторії. Це є значним фінансовим тягарем для пасічників, які вже несуть збитки від втрати бджолосімей.

«15 тисяч гривень. У мене не такий об’єм пасіки, щоб це зробити. Аби відновити шість сімей, то це 10 тисяч гривень треба. Це те саме, що я заплачу за аналізи», — розповів один із пасічників, підкреслюючи безвихідь ситуації.

Тим часом Микола Голуб, власник 100 бджолосімей, також постраждав від масового мору. Минулого тижня його бджоли теж почали масово гинути, особливо продуктивні особини. Він вважає, що у липні його бджоли могли потруїтися під час обробки місцевими фермерами полів. Цей випадок є прикладом того, як відсутність належної комунікації між фермерами та пасічниками може призвести до катастрофічних наслідків для останніх.

«Вся бджола, яка може зараз літати, пропала. За моїми підрахунками, 70-80% дуже постраждали. Наш недоотриманий прибуток дуже значний. Немає мови про заробітки, мова про те, щоб зберегти пасіку на наступний рік», — зазначив Микола Голуб, висловлюючи глибоке занепокоєння за майбутнє своєї справи. Це демонструє, що загибель бджіл – це не лише екологічна проблема, а й економічна.

Голова Веселівського старостинського округу Михайло Безверхній розповів, що зі скаргами на отруєння бджіл звернулось 6 із 14 зареєстрованих пасічників. Важливо зазначити, що повідомлень про обробіток полів у громаді від фермерів також не надходило. Це є серйозним порушенням, оскільки аграрії зобов’язані заздалегідь попереджати пасічників про плани обробки полів, щоб ті могли вжити заходів для захисту своїх бджіл. Така невідповідальність фермерів може бути основною причиною масової загибелі бджіл.

Пасічники сподіваються, що той, хто винний у потраві бджіл, сам відшкодує збитки, адже витрачати кошти на лабораторні аналізи вважають недоцільним, оскільки не впевнені, чи буде від цього користь. Ця ситуація підкреслює необхідність більш ефективних механізмів захисту прав пасічників та контролю за використанням пестицидів у сільському господарстві. Важливо, щоб агрофірми, зокрема ті, що спеціалізуються на органічному землеробстві, як-от Агрофірма “П’ятихатська”, демонстрували приклад екологічно відповідальних практик, що мінімізують ризики для бджіл та довкілля. Належна співпраця між усіма учасниками агроринку є запорукою сталого розвитку та запобігання подібним випадкам загибелі бджіл у майбутньому та збереження біорізноманіття.