На Чернігівщині відновлюють ферму, зруйновану військами рф у березні 2022 р – AgroNews

37-річна Олена Назаренко з Лукашівки, що на Чернігівщині, майже все життя провела на фермерському господарстві «Роса» свого тата Сергія Коробки. Після його смерті вона стала власницею підприємства. У березні 2022 року війська рф окупували село: ферму частково зруйнували, майже пів сотні великої рогатої худоби загинуло. Нині жінка відновлює ферму, зокрема за грантові кошти, а допомагає їй у цьому її чоловік Андрій, пише agronews.ua.

Читай нас також у Viber та Telegram.

У березні 2022 року поблизу ферми базувалась російська техніка.

«На частину приміщення дуже серйозні попали руйнування. Це — дах, вікна. Зруйновані дверні пройми, обвалений тамбур», — розповідає фермер Андрій Назаренко.

Зі слів чоловіка, тоді вони залишились без частини поголів’я — майже пів сотні великої рогатої худоби. Хтось загинув від обстрілів, хтось — від голоду.

Під час окупації, подружжя у селі не було, а працівникам ферми вдалося врятуватися. Коли населений пункт звільнили, вони приїхали та побачили завдані збитки.

«Перше питання стояло, що робити, з ким робити, як робити? Чи тримати тваринницьку ферму? Чи це вже тоді на емоціях, що буде далі з тими подіями, що розвивалися в нашій державі, чи закриватися взагалі? Оце день, два ходили з опущеними руками. Почали люди приходити. Почали потроху прибирати. Прибралися, наче і гарно», — розповідає Андрій Назаренко.

Олена Назаренко каже, що у неї думок все покинути не було. «Прийшли, бачу все розбите, все розвалене, все понищене. Я виходжу з ферми, тушки корів лежать, а там дивлюсь корови ходять і якийсь такий промінчик надії, що корови живі, все ж добре, будемо продовжувати».

Нині подружжя отримало грант на понад півтора мільйона гривень на відновлення ферми, додатково їм надали очисну машину. «Що на ці гроші ми змогли собі купити: профнастил, ригеля, опори, стінові блоки, двері з двох сторін нам ще виробляють».

Також фермерам вдалося відновити ту кількість поголів’я, яка була до повномасштабного вторгнення.

«Наразі в нас 120 голів, поголів’я, 55 дійних корів. Звичайно, я хочу більше, але ж можливості та людський фактор, і по приміщенню — це не дає нам можливості розвиватися», — розповідає Олена Назаренко.

Крім того, фермери орендують та обробляють понад 400 гектарів землі. Вирощують кукурудзу, соняшник, овес та пшеницю.

Зі слів Олени, вона мріє зберегти та розширити ферму у пам’ять про свого покійного батька Сергія Коробки, який започаткував це підприємство 24 роки тому.

«За мною стоїть дуже багато людей, які все це роблять. Я не вважаю, що це моя заслуга, моя робота. Це заслуга всіх робітників, які допомагають все це робити».