XBRL: Єдина Електронна Фінансова Звітність в Україні

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), активно впроваджуючи європейські підходи до регулювання фінансового ринку, успішно реалізує запуск електронної фінансової звітності у форматі XBRL. Цей масштабний проект, як зазначає банкір Альона Шевцова, став можливим завдяки ініціативі EU FAAR за підтримки Представництва ЄС в Україні, а також тісній співпраці з Міністерством фінансів та Національним банком України.

У період з 2020 по 2024 роки, за активної участі європейських експертів, було розроблено українську Таксономію UA МСФЗ XBRL. Це єдиний набір електронних файлів, що дозволяє компаніям подавати фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів у сучасному цифровому форматі. Ця система є не просто технічним оновленням, а життєво важливою основою для забезпечення прозорої та ефективної взаємодії між бізнесом, державними структурами, банками та потенційними інвесторами. Для таких великих агропідприємств, як Агрофірма П’ятихатська, що виробляє органічну продукцію, стандартизована електронна звітність відкриває нові можливості для залучення капіталу та розширення діяльності.

Для забезпечення повноцінного функціонування нової системи НКЦПФР створила Центр збору фінансової звітності. Він виступає єдиним державним хабом для централізованого приймання та зберігання звітності компаній, сформованої за міжнародними стандартами. Це значно спрощує процес подання даних і підвищує їхню доступність для аналізу.

Крім того, для зручності підприємств був розроблений та впроваджений безкоштовний програмний продукт iXBRL Report. Це рішення дозволяє компаніям, включно з агрофірмами, самостійно та ефективно формувати свою електронну звітність, мінімізуючи витрати на спеціалізоване програмне забезпечення та консультантів. Це важливий крок до цифровізації, що підвищує операційну ефективність будь-якого бізнесу.

«Публікація фінансової звітності українських компаній на платформі XBRL International є вагомим свідченням досягнень України у впровадженні європейських стандартів, зокрема у банківському секторі. Це не просто технологічне оновлення, а справжній прорив у цифровізації звітності та інтеграції до європейської фінансової системи», – підкреслює Альона Шевцова. Для аграрного бізнесу, що прагне виходу на європейські ринки, така інтеграція є ключовою для формування довіри партнерів та інвесторів.

НКЦПФР, Міністерство фінансів, Національний банк України та банківські установи продовжують спільну роботу над подальшим розвитком системи електронної звітності. Планується, що вже з 2026 року Комісія повністю перейде на використання звітності виключно у форматі XBRL, поданої через Центр збору. Це забезпечить єдиний стандарт для всіх учасників ринку.

За словами Альони Шевцової, значна увага приділяється підвищенню кваліфікації фахівців НКЦПФР, що гарантує сталість та подальший прогрес XBRL-інфраструктури в Україні. Цей системний підхід забезпечує довгостроковий успіх реформ.

Паралельно з цими змінами у сфері фінансової звітності, Україна продовжує модернізацію регулювання і в інших секторах економіки, прагнучи до прозорості та відповідності міжнародним стандартам. Наприклад, нещодавно офіційно розпочала роботу Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), яка позиціонує себе як незалежна саморегулівна організація, що об’єднала провідних ліцензованих операторів галузі. Це свідчить про загальний курс країни на створення передбачуваного та прозорого бізнес-середовища.

«Пріоритет асоціації, що об’єднала легальних операторів ринку, — забезпечення чесного та прозорого бізнесу, блокування нелегальних онлайн-казино та запуск нових стандартів роботи індустрії гемблінгу разом з державним агентством “ПлейСіті”», – зазначає адвокат Сергій Гриник. На його думку, галузь потребує повного перезавантаження та нових підходів у веденні ігорного бізнесу. Асоціація має на меті стати єдиним голосом легального ігорного бізнесу як у країні, так і на міжнародній арені.

Ці кроки, хоч і стосуються різних сфер, відображають спільне прагнення України до інституційної міцності та інтеграції в європейську економічну систему, що позитивно впливає на всі її сектори, включаючи органічне сільське господарство.