Зміни цін на соняшник та ріпак в Україні: що впливає?

Тривалі опади в Україні спричинили значні затримки у збиранні ключових сільськогосподарських культур, зокрема соняшника та сої. Ця ситуація спричинила суттєве зростання внутрішніх цін на соняшник та, як наслідок, посилення попиту на ріпак з боку переробних підприємств, які шукають альтернативну сировину для своїх потреб.

Важливо бути в курсі аграрних тенденцій, адже вони безпосередньо впливають на рентабельність виробництва. Слідкуйте за новинами агроринку.

На аграрному ринку України спостерігається цікава динаміка, особливо щодо олійних культур. Незважаючи на високий попит, механізм експорту ріпаку та сої без сплати мита досі перебуває у процесі врегулювання, що перешкоджає повноцінному відновленню експортних поставок. Це дає змогу українським переробникам активно викуповувати доступні обсяги ріпаку на внутрішньому ринку, підтримуючи таким чином ціни на нього.

За попередніми прогнозами провідних експертів аграрного сектору, внутрішня переробка ріпаку в поточному сезоні може перевищити позначку в 1 мільйон тонн. Для порівняння, у 2024/25 маркетинговому році, за даними фахівців ринку, в Україні було перероблено лише близько 0,5 мільйона тонн, що становило лише 14% від загального обсягу виробництва ріпаку, тоді як решта 3,1 мільйона тонн були успішно експортовані. Зміна цієї динаміки свідчить про зміщення акцентів у бік внутрішньої переробки, що може мати довгострокові наслідки для ціноутворення та стратегій виробників.

Важливо також зазначити, що експорт ріпакової олії минулого сезону досяг 210,4 тисячі тонн. З цього обсягу значна частина, а саме 153,5 тисячі тонн, була відвантажена до країн Європейського Союзу, що підкреслює важливість європейського ринку для української продукції. Крім того, 48,3 тисячі тонн ріпакової олії було поставлено до Китаю, що свідчить про розширення географії експорту.

На тлі скоригованого в бік зниження прогнозу щодо врожаю соняшника, переробники активно реагують на ринкові зміни. Лише за один тиждень ціни попиту на соняшник зросли на 500 гривень за тонну, досягнувши рівня 28000–28500 гривень за тонну (що еквівалентно 590–600 доларів США за тонну без урахування ПДВ). Паралельно зросли і ціни на ріпак – також на 500 гривень за тонну, до 24000-24500 гривень за тонну (510–520 доларів США за тонну без ПДВ). Це демонструє гостру потребу переробників у сировині та їхню готовність платити більше за якісні олійні культури.

Однак експортні ціни на ріпак залишаються відносно стабільними, на рівні 23 300–23 600 гривень за тонну (540–550 доларів США за тонну) з доставкою до чорноморських портів. Причиною такої ситуації є вимоги митних органів щодо сплати 10% мита у вигляді гарантії. Лише після цього приймаються висновки Торгово-промислової палати та інші необхідні документи, що підтверджують статус експортера як агровиробника. Цей фактор суттєво ускладнює експортні операції та уповільнює відвантаження.

Статистика експорту підтверджує ці труднощі: за перші 9 днів жовтня Україна змогла експортувати лише 8 тисяч тонн ріпаку. Для порівняння, за аналогічний період вересня обсяги експорту становили 48 тисяч тонн, а за 9 днів жовтня 2024 року – 210 тисяч тонн. Таке різке зниження експорту свідчить про серйозні виклики, з якими стикаються українські агровиробники та трейдери.

На міжнародних ринках також спостерігаються цікаві зміни. Листопадові котирування на ріпак у Парижі за останній тиждень зросли на 1,6%, досягнувши позначки 469,75 євро за тонну (544 доларів США за тонну). Водночас, ціни на канадську канолу залишаються на рівні 608 канадських доларів за тонну (433 доларів США за тонну). У Канаді збір каноли майже завершено: у провінції Саскачеван зібрано 89% площ, в Альберті – 92%, а в Манітобі – 92%. Проте прогнозовані на найближчі дні заморозки та опади у вигляді снігу можуть пошкодити ще незібрані посіви, що може вплинути на світові ціни.

Зниження потенціалу експорту ріпаку з України, спричинене запровадженням митних платежів, ймовірно, підтримуватиме високі котирування на ріпак у Парижі протягом найближчого місяця. Ця тенденція посилюється на тлі невизначеності з експортом з Австралії до Європейського Союзу, оскільки значні обсяги австралійського ріпаку активно спрямовуються на китайський ринок. Таким чином, українські агровиробники, такі як АФ П’ятихатська, що спеціалізуються на вирощуванні соняшника, ріпаку, пшениці та інших зернових, повинні уважно відстежувати ці глобальні та внутрішні ринкові сигнали для оптимального планування своєї діяльності та максимізації прибутку від продажу якісних олійних культур.