
ДТЗ чи Кентавр: що обрати фермеру, який цінує стабільність
26.08.2025
Житомирщина посідає перше місце в Україні за виробництвом меду
26.08.2025
Протягом 2025 року українці відчувають значне подорожчання алкоголю. Ця тенденція, що охопила весь ринок, є результатом низки факторів, серед яких державна політика, що формує ціни на алкоголь в Україні, а також виклики, які постають перед виробниками. Експерти наголошують на важливості ринкових тенденцій та зростаючій конкуренції з боку дешевого імпортного сегменту, що суттєво впливає на кінцеву вартість продукції. Ці зміни стосуються як міцних напоїв, так і виноробної продукції, створюючи нові умови для споживачів та учасників економіки алкогольного ринку. Зменшення загального споживання алкоголю в країні контрастує зі зростанням витрат на нього, що є важливим аспектом для аналізу.
Більше актуальних новин шукайте на pravdoruv.live.
Економіст Єлеазар Левченко нагадує, що восени 2024-го вперше за шість років зросли мінімальні роздрібні ціни (МРЦ) на алкоголь: «Мінімальні ціни піднімались на 50% для виноробної продукції… Водночас мінімальні ціни не підняли на горілки, лікери, роми, джини». Це, за його словами, зробило дешеві вина дорожчими відносно міцного алкоголю, змінюючи динаміку на ринку. Таким чином, державне регулювання цін відіграє ключову роль у формуванні поточної ситуації.
Алкогольний ринок України у 2025 році переживає фазу активних трансформацій. Держава переглядає мінімальні роздрібні ціни, виноробство Україна стикається з економічними та кліматичними викликами, а на полицях магазинів з’являється дедалі більше дешевого імпорту. Ці фактори у сукупності створюють складне середовище для всіх учасників ринку, впливаючи на прогноз цін на алкоголь.
Офіційні дані підтверджують цю тенденцію: у січні–липні 2025 року ціни на алкоголь в Україні, зокрема на вина, зросли на 6%, тоді як горілка подорожчала лише на 3%. У 2024 році вина піднялися в ціні на 4,5%, а горілка навіть подешевшала на 1,5%. Це свідчить про вибіркову політику ціноутворення, яка має свої соціальні та економічні наслідки.
Політика МРЦ, як нагадує Левченко, має чітку соціальну мету.
«Основною метою політики встановлення мінімальних цін на алкоголь є подолання побічних негативних ефектів від споживання. Тобто в першу чергу така політика спрямована на більш активних споживачів алкоголю та споживачів дешевого алкоголю. Відповідно, передусім, це зачіпає виробників дешевого (зазвичай міцнішого та нижчої якості) алкоголю, позаяк збільшить ціни на них і призведе до зменшення споживання. Також це потенційно витісняє виробників алкоголю, які намагаються змагатися нижчою ціною за рахунок гіршої якості алкоголю чи недотриманням стандартів», — пояснює експерт, підкреслюючи значущість такого підходу для громадського здоров’я та якості продукції на ринку.
Інший вимір ситуації демонструє винний ринок. Президентка Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталія Благополучна оцінює перспективи радше песимістично, зазначаючи, що подорожчання алкоголю обумовлене багатьма факторами.
«По-перше, на ціну впливає багато економічних факторів. Це і проблеми з трудовим ресурсом, і курс валют, і проблеми з логістикою. По-друге, це конкуренція серед одного сегменту вин України та Європи. Часто покупець, який не знає вин України, вибирає імпортні позиції, які вище за ціною, сподіваючись, що такі вина кращі аналогічних вин України. А це не завжди так», — розповідає Наталія Благополучна, підкреслюючи виклики для виноробства Україна.
Ще один виклик — урожай 2025 року, а також витрати на виноградарство, його обробку тощо. Ці фактори безпосередньо впливають на собівартість кінцевого продукту. «Навіть ціна на покупний виноград (для тих виноробів, хто не має своїх виноградників) грає свою роль у формуванні кінцевої ціни вина», — пояснює експертка, вказуючи на важливість сировинної бази.
Наразі збір винограду стартував на Одещині: «Зараз розпочали збір білих сортів винограду групи Піно. Показники для виготовлення ігристих вин гарні. Але основний збір буде у вересні. Треба сподіватися, що не буде дощів, адже це дуже вплине на якість винограду», — каже Благополучна, наголошуючи на чутливості виноградарства до погодних умов.
Згідно з результатами опитування, 21,5 % українців стали пити менше, а 6,8 % взагалі припинили споживати алкоголь після початку повномасштабної війни. Лише 5,5 % зазначили, що збільшили споживання, а 2,9 % повернулися до нього після перерви. Ця статистика споживання алкоголю чітко вказує на зниження загального рівня споживання. Водночас через зростання цін витрати на алкоголь зростають, що створює парадоксальну ситуацію для споживачів.
Офіційні дані фіксують значне подорожчання алкоголю у 2025 році:
- Пиво — +11,3 % (до 35,5 грн за 0,5 л)
- Вино — +7,8 % (до 118,6 грн за 0,7 л)
- Горілка — +2,2 % (до 118,4 грн за 0,5 л)
Як нагадує Єлеазар Левченко, до 2024 року востаннє мінімальні роздрібні ціни на алкоголь переглядались Кабінетом Міністрів 2018 року.
«Тому через суттєву споживчу інфляцію є сенс регулярно переглядати «цінову підлогу» на алкоголь. Подібна політика впроваджувалась і в інших країнах з метою підтримки громадського здоров’я. Більшість досліджень, що досліджували ефекти такої політики, продемонстрували, що кількість госпіталізацій, пов’язаних з гострим алкогольним отруєнням, зменшилася на 2-9%, а кількість госпіталізацій, пов’язаних з хронічним алкоголізмом, відреагувала з затримкою в 2-3 роки і зменшилася на 4-9% на рік», — зазначає експерт, підкреслюючи ефективність державного регулювання цін.
Наталію Благополучну запитали, чи справді на полицях стало більше дешевого імпортного вина. Відповідь була однозначною: «Так, є така тенденція. Тут ситуацію поки важко кардинально змінити. Але є мережі, які вже збільшують долю вин України в загальній кількості вин, проводять безкоштовні презентації вин України, фестивалі, дегустації тощо. Я вважаю, що тільки шляхом донесення до населення інформації (теоретичної та практичної), можна досягти результату. І тоді дешевий імпортний сегмент сам зникне з полиць магазинів».
Отже, економіка алкогольного ринку у 2025 році опинилася на перетині двох векторів. З одного боку, це жорсткіше державне регулювання, яке підвищує ціни на алкоголь в Україні, особливо на дешеві напої. З іншого — глобальна конкуренція та кліматичні виклики, що формують собівартість і якість вина. Тож, очевидно, що прогноз цін на алкоголь вказує на подальше зростання, а для українських виноробів ключовим завданням стане збереження конкурентоспроможності у боротьбі з дешевим імпортом, що потребує інновацій та підтримки споживача.
Перегляди: 1