Виправлення помилок у кадастрі: що робити?

У сучасному контексті земельних відносин в Україні, особливо для великих агропромислових підприємств, таких як “Агрофірма П’ятихатська”, що спеціалізується на вирощуванні пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, надзвичайно актуальною є тема виправлення помилок у Державному земельному кадастрі. Ця проблема є однією з найгостріших, адже некоректні дані в офіційних реєстрах можуть призвести до значних юридичних та фінансових ризиків для землевласників та землекористувачів.

На практиці власники або користувачі земельних ділянок, включаючи агрофірми, стикаються з виявленням таких критичних помилок у найменш слушний момент. Це часто відбувається, коли виникає нагальна потреба у швидкому реагуванні, наприклад, при переоформленні прав, продажу ділянки чи залученні інвестицій. Неточності можуть стосуватися меж ділянок, їх площі чи навіть координат, що є фундаментом для ефективного сільськогосподарського виробництва.

Механізми виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру (далі — ДЗК), регламентуються статтею 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та окремими положеннями Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051. Ці норми покликані забезпечити прозорість та достовірність кадастрових даних.

Проте, в реальних умовах ситуація з виправленням виявлених помилок часто вимагає нестандартних рішень та значних зусиль. Про це варто говорити відкрито, адже складність процедур нерідко ускладнює життя аграріям та іншим суб’єктам господарювання, які спираються на точні кадастрові дані. Більше інформації про загальні питання земельного законодавства можна знайти на pravdoruv.live.

Отже, до типових помилок у Державному земельному кадастрі відносяться такі категорії:

• Технічні помилки (описки, друкарські, граматичні, арифметичні або інші неточності), допущені не з вини органу, що веде ДЗК, включно з помилками у вихідних документах, на підставі яких вносилися відомості.
• Помилки, що виникли у відомостях ДЗК внаслідок неточностей у документації із землеустрою, стосовно визначення характеристик об’єктів ДЗК на місцевості (порушення чи зміна значень внутрішніх кутів, мір ліній між поворотними точками меж ділянок та/або їх площі).
• Помилки у відомостях ДЗК, які були внесені з інших кадастрів та інформаційних систем через інформаційну взаємодію.
• Технічні помилки, допущені в ДЗК при перенесенні відомостей про земельну ділянку, яка раніше не була зареєстрована в державному реєстрі земель.
• Помилки, допущені у відомостях ДЗК безпосередньо під час державної реєстрації земельної ділянки.
• Помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок (зокрема, при перерахунку з однієї системи координат в іншу), що були сформовані до 1 січня 2013 року та перенесені до ДЗК, а також помилки у даних щодо місця розташування ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Якщо з різновидами помилок ситуація є більш-менш зрозумілою, то щодо механізмів їх виправлення залишається багато відкритих питань. Особливо це стосується великих земельних масивів, якими оперує “Агрофірма П’ятихатська”, де навіть незначні неточності можуть мати значні наслідки.

За декларативним правилом, у разі виявлення фізичною або юридичною особою технічної помилки у витязі, довідці чи викопіюванні з кадастрових матеріалів, заінтересована сторона має письмово повідомити про це орган, що веде ДЗК. Форма такого повідомлення визначена у додатку 29 до Порядку.

У повідомленні необхідно чітко викласти суть виявлених помилок.

До повідомлення обов’язково додаються документи, які містять зазначені технічні помилки, а також документи, що їх підтверджують та містять правильну редакцію відповідних відомостей. Це є ключовим етапом для ініціювання процесу виправлення кадастрових даних.

Повідомлення разом з додатками може бути подане особисто або надіслане в електронній формі через телекомунікаційні засоби зв’язку, з використанням кваліфікованого електронного підпису або іншого альтернативного засобу ідентифікації особи через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, зокрема через веб-сторінку Держгеокадастру.

Існує також можливість надсилання повідомлення про виявлення помилки в електронній формі з Державного аграрного реєстру, використовуючи Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що може бути зручним для сільськогосподарських підприємств.

Однак, на практиці реалізувати такий механізм виявляється дуже складно. Специфіка внесення та зміни відомостей до державного земельного кадастру вимагає врегулювання складної технічної складової. Для пересічних громадян, а подекуди і для підприємств, запропонований Порядком механізм є практично нереальним для самостійної реалізації.

На сьогодні, єдиним функціонально налагодженим механізмом виправлення помилок у кадастрі є фактичне повторне проведення землевпорядних робіт. Під час таких робіт сертифікований інженер-землевпорядник здійснює коригування відомостей, формує уточнені кадастрові плани земельних ділянок в електронній (цифровій) формі, засвідчує їх кваліфікованим електронним підписом. Далі, за допомогою програмного забезпечення ДЗК, ці дані надсилаються Державному кадастровому реєстраторові, який вносить відкориговані відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол в електронній формі.

Проте, навіть цей механізм не є досконалим. Національна кадастрова система, відповідно до статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», наповнюється відомостями виключно на підставі:

• Відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок – у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;
• Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) – у разі встановлення (відновлення) меж ділянки за її фактичним використанням згідно зі статтею 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;
• Технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель – за результатами інвентаризації земель;
• Проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) – у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних паїв.

Таким чином, виправлення помилок у відомостях ДЗК іншими способами, окрім повторної розробки документації із землеустрою, у тому числі передбаченими постановою Кабінету Міністрів України №1051, фактично суперечить Закону України «Про державний земельний кадастр». Це створює юридичні колізії, що унеможливлюють реалізацію простіших механізмів виправлення, ускладнюючи життя сільськогосподарським виробникам та іншим землевласникам, для яких точність кадастрових даних є життєво важливою.