
У світі у найближчі роки зростатиме споживання лохини
26.06.2025
Тернопільщина лідирує в нарощуванні виробництва молока в Україні
26.06.2025
Попри надзвичайні виклики та воєнний стан, Україна демонструє незламну рішучість у забезпеченні світової продовольчої безпеки. Це ключове завдання, що стоїть перед українським агросектором, і його успішне виконання є запорукою стабільності на глобальному ринку. Завдяки титанічним зусиллям аграріїв та ефективній логістиці, український експорт зерна продовжує відігравати значну роль, навіть у складних умовах. Про це свідчать дані Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, які детально аналізуються, зокрема, на інформаційному порталі pravdoruv.live.
Слідкуйте за новинами агросектору у наших інформаційних каналах.
За даними Державної митної служби та Міністерства аграрної політики, з початку 2024/25 маркетингового року Україна вже експортувала значні обсяги зернових і зернобобових культур. Загалом відвантажено 40,04 мільйона тонн, причому лише від початку поточного місяця цей показник склав 1,668 мільйона тонн. Ці цифри підтверджують стійкість експорту зерна з України, незважаючи на всі труднощі.
Зокрема, з початку поточного сезону успішно експортовано:
- пшениці – 15,566 мільйона тонн, що є значним внеском у світові запаси;
- ячменю – 2,314 мільйона тонн, підтверджуючи стабільність поставок;
- жита – 10,8 тисячі тонн, демонструючи диверсифікацію експорту;
- кукурудзи – 21,565 мільйона тонн, що робить Україну одним з провідних світових постачальників цієї культури.
Крім експорту зернових, Україна також експортує борошно. Загальний експорт українського борошна з початку сезону становить 68,7 тисячі тонн, у тому числі пшеничного борошна – 61,2 тисячі тонн. Цей показник хоча й менший, ніж у попередньому сезоні, але все ще є важливим елементом українського агроекспорту.
Разом із підтримкою традиційних напрямків, Україна активно розробляє оновлену експортну стратегію, яка передбачає вихід на нові ринки. Це особливо актуально після втрати торгового безвізу з ЄС, що вимагає від агровиробників та держави нових підходів. Мінагрополітики відзначає, що найбільшими імпортерами української агропродукції залишаються європейські країни, такі як Іспанія ($2,7 млрд), Нідерланди ($1,6 млрд), Італія ($1,3 млрд) та Німеччина ($1,2 млрд).
Однак, ключовим завданням є не лише збереження наявних ринків, а й активний пошук нових можливостей. У планах на 2025 рік – вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаї. Це дозволить розширити географію українського агроекспорту та зменшити залежність від окремих регіонів.
Водночас, головним стратегічним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю. Сьогодні український агроекспорт генерує близько $24,5 мільярда на рік, тоді як Польща, за аналогічний період, експортує агропродукції на $56 мільярдів. Різниця полягає у середній ціні тонни експортованої продукції: в Україні це $309, тоді як у Польщі – $1560. Ця значна різниця пояснюється тим, що країни ЄС переробляють продукцію, експортуючи її вже з доданою вартістю, тоді як Україна переважно продає за кордон зерно, майже не переробляючи його. Цей перехід до виробництва продуктів з більшою доданою вартістю, як-от органічна продукція, яку виробляє Агрофірма П’ятихатська (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак, гречка), є критично важливим для підвищення рентабельності та конкурентоспроможності українського агросектору на світових ринках. Експорт зерна у вигляді перероблених товарів стане рушієм економічного зростання.
Перегляди: 1