Укрзалізниця та металобрухт: чому аукціони провалюються?

Незважаючи на ініційовані ще у вересні консультації з покупцями, АТ «Укрзалізниця» досі не змогла адаптувати умови проведення аукціонів з продажу металобрухту до поточних ринкових реалій. Ця системна проблема призводить до значного накопичення тисяч тонн металобрухту на складах компанії. Водночас, гостра потреба ринку в цій цінній сировині залишається незадоволеною через відсутність гнучкості та клієнтоорієнтованості з боку УЗ. Ефективна реалізація брухту могла б стати важливим джерелом додаткових доходів для державного перевізника, проте існуючі умови торгів перешкоджають цьому.

Актуальні новини України читайте на Pravdoruv.live.

З кінця травня 2025 року аукціони Укрзалізниці з продажу металобрухту були відновлені та проводяться на платформі «Prozorro.Продажі». Компанія мала амбітні плани щодо реалізації понад 200 тис. тонн сировини протягом 2025-2026 років. Однак, фактичні результати виявилися значно скромнішими: за період з травня по вересень поточного року було продано лише 22,8 тис. тонн. Такий низький показник продажів викликає серйозне занепокоєння та потребує негайного перегляду політики. Накопичення металобрухту на складах Укрзалізниці лише посилює проблему. Слід зазначити, що ефективна реалізація брухту є ключовим аспектом фінансової стабільності підприємства.

Експерти ринку одностайно вказують на головну причину низьких обсягів продажів – неадекватні стартові ціни. «Укрзалізниця» продовжує використовувати тарифи, встановлені ще у квітні, тоді як ринкова вартість металобрухту за півроку впала на 2 тис. грн за тонну. Олександр Каленков, президент «Укрметалургпрому», наголошує, що така застаріла цінова політика абсолютно не відповідає сучасним реаліям ринку, роблячи участь у торгах невигідною для металургів. Це фактично відштовхує потенційних покупців, які не бачать економічного сенсу в придбанні сировини за завищеними цінами. Відсутність адаптації цін до ринкової кон’юнктури є суттєвою перешкодою для успішної реалізації брухту.

Ще однією ключовою проблемою є відсутність послуги доставки. «Укрзалізниця» відвантажує металобрухт виключно на своїх станціях. Водночас більшість металургійних заводів функціонують за принципом приймання вагонів безпосередньо на своїх виробничих майданчиках. Це створює значні логістичні труднощі та додаткові витрати для покупців, що робить аукціони малопривабливими. Така негнучка система відвантаження лише ускладнює ефективний збут і сприяє тому, що цінний металобрухт залишається на складах, а не надходить до переробки.

Всі ці нерозв’язані питання призводять до того, що цінна сировина, а саме металобрухт, простоює на складах, поступово втрачаючи якість. Крім того, складність контролю за такими великими обсягами створює передумови для його часткового зникнення, що в кінцевому підсумку живить «сірий» ринок. Це не лише прямі втрати для УЗ, а й непрямі для всієї економіки країни. Як зазначає директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк, «Поки не зняті принципові питання умов поставки, то говорити про те, що аукціони будуть проходити максимально ефективно – це було б зайвим оптимізмом». Отже, системне управління та адаптація умов є критично важливими.

На тлі значних фінансових втрат від пасажирських перевезень (очікувані збитки – 22 млрд грн у 2025 році) та прогнозованого річного дефіциту у 17,6 млрд грн, продаж металобрухту міг би стати суттєвим джерелом додаткових доходів. Однак через негнучку та неефективну політику, «Укрзалізниця» ризикує провалити плани із залучення 1,8 млрд грн у 2025 році та 1,5 млрд грн у 2026 році. Ці кошти могли б значно покращити фінансове становище компанії та сприяти модернізації її інфраструктури, що є вкрай важливим для всієї країни.

Народний депутат Дмитро Кисилевський акцентує увагу на тому, що переробка металобрухту всередині країни приносить державі набагато більший економічний ефект – до 12 тис. грн податків з кожної тонни виробленої сталі. Крім того, це створює нові робочі місця у металургії та суміжних галузях. Водночас, експорт необробленої сировини не забезпечує жодних надходжень до державного бюджету. Таким чином, оптимізація внутрішніх продажів металобрухту має не лише фінансове, а й стратегічне значення для розвитку національної промисловості та підвищення економічної безпеки України.

За словами депутата, якщо після піврічних торгів ситуація з продажами залишається в глухому куті, це є яскравим свідченням системної проблеми управління на підприємстві. Він рішуче заявляє: «Якщо «Укрзалізниця» продає деякі обсяги сировини виключно під експортерів, то – це зрада». Ця заява підкреслює гостроту питання та необхідність прозорих і ефективних рішень для забезпечення національних інтересів. Врегулювання умов продажу металобрухту має бути пріоритетом для керівництва УЗ.