Сучасне сільське господарство постійно стикається з викликами, серед яких хвороби рослин посідають одне з чільних місць. Фітофтороз картоплі, що спричиняється патогеном Phytophthora infestans, є однією з найруйнівніших хвороб, здатною знищити значну частину врожаю. Саме тому дослідження, спрямовані на підвищення стійкості картоплі до фітофторозу, мають величезне значення для світової продовольчої безпеки. У Мічиганському державному університеті (США) активно працюють над інноваційними рішеннями, впроваджуючи нові гени стійкості в діплоїдні форми картоплі. Це важливий крок у розвитку сільськогосподарських інновацій, що забезпечить майбутнє стійке землеробство.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Проєкт, очолюваний Джозефом Іфеаньї Уласі, аспірантом-дослідником у лабораторії професора Девіда Дучеса, є частиною довгострокової селекційної програми університету. Ця програма має на меті не лише вирішити проблему фітофторозу, а й закласти основи для створення нових сортів картоплі, які будуть більш витривалими та продуктивними в різних кліматичних умовах. Такі генетичні модифікації картоплі відкривають нові горизонти для фермерів.
«Ключовою метою нашого проєкту є суттєве підвищення стійкості до фітофторозу в діплоїдній селекції картоплі. Ми досягаємо цього шляхом інтеграції нових генів стійкості, отриманих з різних видів Solanum, з уже наявними генами резистентності», – пояснив Джозеф Іфеаньї Уласі. Це складний, але вкрай необхідний підхід до захисту рослин. Подібні агротехнології є важливими не лише для картоплі, а й для інших культур, включаючи пшеницю, кукурудзу чи соняшник, які вирощує Агрофірма П’ятихатська, адже принципи боротьби з хворобами є універсальними.
Основні надії дослідники покладають на дикий вид Solanum pinnatisectum, який володіє широким спектром Rpi-генів, що відповідають за опір до Phytophthora infestans. Проте, цей дикий вид майже не схрещується з культурними сортами картоплі, що створює значні перешкоди для передачі цінних генів. Для подолання цієї генетичної несумісності вчені застосовують інноваційний підхід. Вони використовують Solanum verrucosum як «містковий» вид, який полегшує перенесення генів від диких до культурних форм рослин. Цей геніальний метод був запропонований випускником програми Вільямом Беглінгом і значно прискорює процес селекції.
Ця робота є прикладом того, як сучасні наукові досягнення можуть сприяти розвитку органічного землеробства та зменшенню залежності від хімічних засобів захисту рослин. Створення сортів, які природно стійкі до хвороб, є ключовим для екологічно чистого виробництва та сталої агроекосистеми. Крім активної дослідницької діяльності, Джозеф Уласі також ділиться своїми знаннями, викладаючи селекцію як асистент викладача. Це гарантує, що нове покоління фахівців також буде обізнане з останніми досягненнями у сфері генетичної модифікації та захисту рослин.
Загалом, такі дослідження є життєво важливими для забезпечення майбутнього сільського господарства, зниження ризиків втрат врожаю та підвищення його якості. Інформацію про схожі інновації можна знайти на порталі pravdoruv.live. Розробка картоплі з підвищеною стійкістю до фітофторозу — це не лише про картоплю, а про створення прецеденту для вирішення глобальних сільськогосподарських проблем за допомогою передових наукових методів.
