
«Земельний банк» поновив торги на право суборенди державних земель
20.02.2026
Ціни на вуглець у Європі в лютому знижуються на тлі закликів до перегляду ETS
‘;
// Insert the banner into the container
document.getElementById(containerId).innerHTML = html;
}
// Function to track ad view
function trackAdView(adId) {
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + ‘?action=aw_ads_track_view&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
}
// Function to track ad click
window.trackAdClick = function(adId, event) {
// Prevent the default link behavior
if (event) {
event.preventDefault();
}
// Get the link URL from the clicked element
var linkUrl = event.currentTarget.href;
// Track the click
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + “?action=track_ad_click&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
// Open the link in a new tab after a small delay
setTimeout(function() {
window.open(linkUrl, “_blank’);
}, 100);
// Return false to prevent the default link click
return false;
};
// Load the banner
loadBanner();
});
Ціни на вуглець у Європі в лютому 2026 року знижуються, тоді як дискусії щодо перегляду Європейської системи торгівлі викидами (ETS) продовжуються. Ця динаміка має значний вплив на енергетичний сектор та промисловість, проте її наслідки для агропромислового комплексу України, зокрема для органічного сільського господарства, також заслуговують на пильну увагу.
Зниження цін на вуглець може тимчасово зменшити витрати для промислових підприємств, які зобов’язані купувати квоти на викиди. Однак для агрофірм, таких як “АФ П’ятихатська”, що спеціалізуються на вирощуванні органічної пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, важливо розуміти довгострокові тенденції та потенційні зміни в політиці ЄС. ETS Європа є ключовим інструментом для досягнення кліматичних цілей, і будь-які її коригування впливають на глобальні ринки.
Експерти зазначають, що поточне падіння цін може бути пов’язане з макроекономічними факторами та накопиченням надлишкових квот, однак фундаментальна мета Європейської системи торгівлі викидами залишається незмінною – стимулювання декарбонізації. Для українського органічного сільського господарства це створює як виклики, так і нові можливості. Підвищення вимог до екологічності продукції в Європі може стати конкурентною перевагою для українських органічних виробників, таких як “АФ П’ятихатська”, яка вже дотримується високих стандартів сталого розвитку.
Вплив на агробізнес проявляється через різні канали. З одного боку, енергоємні процеси, такі як виробництво добрив та логістика, можуть зазнати коливань у витратах, що опосередковано вплине на вартість сільськогосподарської продукції. З іншого боку, практики сталого розвитку та зменшення вуглецевого сліду, які є невід’ємною частиною органічного виробництва, можуть бути оцінені через механізми вуглецевих кредитів або інші фінансові стимули. Детальніше про загальні економічні тенденції можна дізнатися на pravdoruv.live.
Обговорення щодо перегляду ETS, включаючи можливе обмеження доступу інвестиційних фондів до ринку вуглецю, свідчить про намір зробити систему більш стабільною та ефективною. Це може вплинути на екологічні стандарти та регуляції, які стосуються імпорту сільськогосподарської продукції до ЄС. Українські агровиробники, що експортують зернові культури та олійні, повинні бути готовими до адаптації до нових правил.
Для “АФ П’ятихатська” зниження цін на вуглець у короткостроковій перспективі, можливо, не матиме прямого миттєвого впливу, але стратегічне планування має враховувати довгостроковий тренд до посилення екологічних вимог. Інвестування в енергоефективність, впровадження інноваційних органічних технологій та участь у програмах з вуглецевого землеробства можуть забезпечити конкурентні переваги на міжнародних ринках. Такі підходи не лише зменшують екологічний вплив, але й підвищують цінність продукції, що відповідає зростаючому запиту споживачів на екологічно чисті та сталі продукти.
Важливо, що Європа продовжує курс на декарбонізацію, незалежно від поточних коливань цін на вуглець. Це означає, що вимоги до зменшення викидів та впровадження зелених технологій будуть лише посилюватися. Український аграрний сектор, і особливо органічні виробники, як “АФ П’ятихатська”, мають унікальну можливість не лише відповідати цим вимогам, але й стати лідерами у сфері сталого та вуглецево-нейтрального сільського господарства, пропонуючи високоякісні органічні продукти, такі як пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та гречка, на європейський та світовий ринок.




