На Рівненщині підприємство вирощує овочі на 300 гектарах і підтримує громаду
13.08.2025
ФДМУ оголосив аукціон із приватизації Мотордеталь-Конотоп
13.08.2025
Всеукраїнський конгрес фермерів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps провів черговий вебінар для аграріїв на тему співпраці та кооперації у сільськогосподарському виробництві. Експерткою заходу виступила менеджер з фінансового та бухгалтерського консалтингу Ірина Зубрицька, яка детально розкрила особливості оформлення та бухгалтерського обліку основних форм співпраці між господарствами.
Читай нас також у Viber та Telegram.
У сільському господарстві через сезонність та специфіку прив’язаності до землі дуже часто виникає необхідність кооперації між господарствами та аграрниками. Як зазначила експертка, історично так склалося, що в Україні були і кооперативи, які вперше виникли наприкінці XIX століття на Харківщині, на Слобожанщині. Українські фермери давно звикли до принципу “гуртом і батька легше бити”, тому господарства постійно шукають різні способи співпраці для ефективного використання ресурсів.
Найпоширеніша форма – договір підряду
Ірина Зубрицька розповіла, що найпоширенішою та найзнайомішою формою співпраці між аграріями є договір підряду на вирощування сільськогосподарської продукції. Такий договір укладається, коли замовник не має техніки, працівників або не може самостійно обробити свою землю, або це просто недоцільно економічно.
“Всі ми знаємо, що, наприклад, купувати зернозбиральний комбайн невеличкому підприємству для того, щоб він цілий рік стояв і простоював, просто немає економічної доцільності”, – пояснила експертка. Тому дуже часто використовується договір підряду, а враховуючи сезонність та велику територію України, коли починаються жнива, ці комбайни переїжджають з півдня на північ і поступово обмолочують поля всім замовникам.
Підрядник при цьому може або спеціалізуватися виключно на наданні таких послуг, або це може бути сусіднє аграрне підприємство, яке через сівозміни не потребує цієї техніки в поточному році і може допомогти сусідам зібрати, засіяти або обробити якісь ділянки.
Експертка наголосила, що особливих відмінностей від звичайного договору підряду немає – це той самий договір на виконання робіт, з яким всі стикалися в господарській діяльності, найчастіше у будівництві. Урожай, який зібраний або засіяний, належить замовнику, а підрядник отримує оплату і не набуває прав на продукцію.
Важливі моменти при складанні договору
Ірина Зубрицька підкреслила важливість чіткого прописування конкретних робіт та місця їх виконання. Це убезпечить від подальших спорів між сторонами та від питань податкової щодо реальності господарських операцій. Якщо роботи детально розписані, то навіть з першого погляду зрозуміло, що це не придуманий договір, а реальна діяльність.
Ціна може бути твердою, наприклад, за гектар якихось робіт, а може містити умову залежності від погодних умов. Можна також закласти компенсацію за доїзд техніки до певної ділянки, оскільки пальне зараз недешеве, а довозити технику іноді доводиться далеко.
Форма оплати може бути як грошовою, так і частиною врожаю. В останньому випадку потрібно прописати це в договорі або зробити додаткову угоду після того, як стане зрозуміло, що грошовою оплатою з якихось причин скористатися не можна.
Найбільша проблема – передача матеріалів
Найбільш проблемним моментом з досвіду аудиту та податкових перевірок є процес документальної передачі матеріалів для виконання робіт. “Дуже часто це не документується і не звертають на це уваги. А потім податкова служба приходить на перевірку і запитує, яким чином передавались матеріали для цих робіт”, – застерегла експертка.
Наприклад, якщо найняли підрядника засіяти ділянку і надаєте йому своє насіння, він повинен прийняти це насіння по акту, по накладній відповідно до договору підряду, а потім відзвітуватися і повернути залишки. Тільки на підставі цього звіту, а не лише акту виконаних робіт, можна списати це насіння в собівартість сільськогосподарських робіт.
Акцизне пекло з пальним
Найбільше питання, яке виникає в ході договору підряду, з’явилося після того, як з 2016 року суттєво змінилося питання акцизу та обліку паливомастильних матеріалів. Раніше спокійно надавали підрядникам своє пальне і не переймалися, але після змін у Податковому кодексі ситуація кардинально змінилася.
Будь-яка передача паливомастильних матеріалів почала вважатися їх реалізацією і вимагати цілої низки дотримання вимог: реєстрації в системі електронного адміністрування акцизних накладних, акцизного складу, ліцензій тощо. Це тягне за собою величезні штрафи, і, як показує аналіз судової практики, це абсолютно реальна небезпека.
Через це було видано роз’яснення, за яких умов передача пального від замовника до підрядника не буде вважатися реалізацією. Для цього треба виконати три умови, причому друга умова має ще підумови.
Перша умова: замовник не реалізує пальне іншим особам і не є платником акцизного податку.
Друга умова: заправка здійснюється в паливний бак техніки виключно для сільськогосподарських робіт на землях замовника за договором. Саме тому в договорі повинно бути чітко прописано, де саме здійснюється виконання робіт, на яких землях, з якими кадастровими номерами.
Третя умова найскладніша і для малого бізнесу найдорожча: заправлення повинно відбуватися з транспортних засобів, а не з стаціонарних джерел чи колонок, саме з бензовозів. І ці транспортні засоби повинні бути обладнані витратомірами вартістю в середньому від 100 тисяч гривень.
“Практичне виконання цих норм дуже часто утруднене, тому що це іноді просто неможливо – або бензовозу немає, або не кожен може собі дозволити витратомір поставити”, – пояснила Ірина Зубрицька.
Шляхи виходу з акцизної пастки
Якщо всі ці умови занадто складні і з технічних причин їх неможливо виконати, є варіанти дій для уникнення визнання заправлення техніки реалізацією пального.
🔹 По-перше, можна купувати смарт-картки або талони на пальне. За відсутності переходу права власності на пальне підприємство не зобов’язане реєструватися платником акцизного податку, якщо передає по акту ці смарт-картки для заправлення техніки підрядника.
🔹 По-друге, можна передбачити компенсацію витрат у договорі. Підрядник надає звіти, шляхівки, розрахунки, а замовник за погодженням збільшує суму оплати за договором – частина йде на оплату послуг, частина на компенсацію витрат на пальне.
🔹 Третій варіант – оренда техніки з екіпажами, про що експертка розповіла докладніше в кінці вебінару.
Складна, але ефективна спільна діяльність
Другою формою співпраці Ірина Зубрицька назвала спільну діяльність, яка є більш складною в документальному оформленні, але дуже часто виникає питання, для чого такий складний спосіб організації договірної діяльності.
“Це все пов’язано з тим, що, напевне, лише в аграрному виробництві є найбільша особливість – це земля. Як казав Марк Твен: ‘Купуйте землю, її більше не виробляють’”, – процитувала експертка. Є прив’язка до того, де вирощувати, і дуже часто ці земельні ділянки належать державним установам, інститутам, неприбутковим організаціям, школам, ліцеям.
Коли ділянка є, а сам власник або користувач не має можливостей чи ресурсів її обробляти, земля простоює. При цьому певні умови обмежують власника земельної ділянки, і він не може або не хоче здавати цю ділянку в оренду. Тому сільськогосподарське підприємство об’єднує свої зусилля з іншою установою чи установами, оскільки договір про спільну діяльність може мати кілька сторін.
Особливості оформлення спільної діяльності
Договір про спільну діяльність давно передбачений Цивільним кодексом України і колись був дуже поширений та популярний, але наразі менш популярний, оскільки доволі утруднено вести облік цієї діяльності, хоча насправді немає нічого неможливого і складного, якщо розібратися.
Спільна діяльність може передбачати як об’єднання вкладів, так і без об’єднання вкладів. Можна здійснювати цю діяльність у вигляді простого товариства або просто у вигляді договору спільної діяльності. Договір повинен бути письмовим, може нотаріально посвідчуватися, але це не обов’язково.
Вкладом може бути майно, кошти, професійні знання, навички, уміння, навіть ділова репутація. Треба оцінити і прописати вклад кожної сторони, оскільки відповідно до вкладу буде погоджуватися розподіл прибутку і розподіл отриманого в ході спільної діяльності. Іноді навіть може бути, що незалежно від розміру вкладу сторони погоджуються, що якщо хтось приймає більш активну участь і витрачає більше ресурсів, його частка може бути оцінена вище за сам вклад.
Застереження щодо оформлення
Експертка підкреслила важливість уникнення будь-яких неоднозначних формулювань, щоб договір про спільну діяльність не був перекваліфікований в якийсь інший договір, наприклад, надання послуг або оренду землі. Дуже часто з практики, якщо договір прописаний некоректно, податкова намагається перекваліфікувати цей договір для виникнення певних податкових зобов’язань.
В жодному разі не можна включати в договір умову про обов’язкову оплату за користування землею учаснику незалежно від того, чи буде отримано прибутки чи збитки. Це може бути легко перекваліфіковано в договір оренди з відповідними юридичними і податковими наслідками.
Податкові нюанси спільної діяльності
Реєстрація договору про спільну діяльність в податковому органі обов’язкова тільки коли мова йде про ПДВ – коли оборот по спільній діяльності передбачається більше 1 мільйона гривень. У такому випадку краще при укладенні договору заздалегідь зареєструвати договір платником ПДВ, оскільки він отримає свій реєстраційний номер окремий від номерів учасників.
Якщо всі учасники є платниками ПДВ, очевидно, що спільну діяльність вигідно зареєструвати платником ПДВ, оскільки всі передачі від спільної діяльності до учасників є постачанням з точки зору Податкового кодексу.
Окремо спільна діяльність не сплачує податок на прибуток. Учасники отримують доходи від спільної діяльності і вливають цей дохід у свій фінансовий результат, якщо вони є платниками податку на прибуток.
Якщо учасники спільної діяльності є єдиноподатниками, це найфіскальніший варіант. Коли оператором спільної діяльності стає єдиноподатник третьої групи, податкова служба розглядає все отримане на рахунок спільної діяльності як дохід оператора. Тому спеціалісти не радять ставати єдиноподатникам третьої групи уповноваженими учасниками.
Оренда техніки з екіпажем – новий тренд
Третьою формою співпраці Ірина Зубрицька назвала оренду техніки з екіпажем. Це доволі новий варіант, який вперше передбачений був у 2014 році в Цивільному кодексі, але він доволі поширений в аграрному виробництві, оскільки знімає акцизні ризики.
“Коли у одного учасника є техніка, а у другого є пальне, тоді доцільніше і менше акцизних ризиків буде не найняти того, у кого є техніка і надати йому пальне, а навпаки – орендувати цю техніку разом з екіпажем і як орендар абсолютно законно заправити цю техніку своїм пальним”, – пояснила експертка.
При цьому заправка не вважається реалізацією акцизного пального і не створює акцизних ризиків. Єдине, що потрібно розуміти – для того, щоб цей договір оренди не був перекваліفікований при перевірці в договір підряду, треба чітко прописати, що це договір оренди техніки з екіпажем.
Екіпаж, який обслуговує техніку, залишається працівниками орендодавця, який несе всю відповідальність за роботу, нарахування зарплати, відпусткових, лікарняних. Крім того, у орендодавця повинен бути відповідний зареєстрований КВЕД – 7731 (надання в оренду сільськогосподарських машин) або 0161 (оренда транспортних засобів з персоналом).
Якщо одна зі сторін договору – фізична особа-підприємець, договір повинен бути посвідчений нотаріально. Ремонт і обслуговування сторони погоджуються, але зазвичай орендар здійснює поточний ремонт і технічне обслуговування, а орендодавець – капітальний ремонт.
При оренді техніки з екіпажем пальне завжди належить орендарю і це є його власним використанням. Але подорожні листи складає і виписує орендодавець за погодженням з орендарем.
Підсумовуючи розповідь про три форми співпраці, Ірина Зубрицька зазначила, що кожен з них має свої переваги і недоліки. Неможливо сказати, що якийсь кращий, якийсь гірший. Враховуючи особливості агровиробництва, треба враховувати певні нюанси податкових переваг і недоліків, юридичних переваг і недоліків та певні обмеження, які накладає основний ресурс – земля і права її власності та використання.
Захід відбувся в межах Програми підтримки фермерів, яка реалізується Всеукраїнським конгресом фермерів у партнерстві з Mercy Corps, за фінансової підтримки Фонду Говарда Г. Баффета.
Перегляди: 8
