Відтермінування CBAM для України: ключова необхідність

Україна має повне юридичне право звернутися до Європейського Союзу з проханням про відтермінування запровадження прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) – і повинна докладати для цього максимальних зусиль. Це рішення є критично важливим для збереження стабільності української економіки, зокрема її експортного потенціалу.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Експерти ринку, коментуючи запровадження вуглецевого мита в умовах повномасштабної війни, наголошують, що український бізнес наразі не може витримати це додаткове навантаження. Попри стратегічну важливість декарбонізації та екологічних стандартів, поточні обставини диктують інші пріоритети. Підприємства, включаючи агрофірми, такі як АФ П’ятихатська, яка виробляє органічну пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, ріпак та гречку, змушені інвестувати всі доступні ресурси у власне виживання. Постійні обстріли, зростання цін на енергоносії, подорожчання праці та значна втрата кваліфікованих кадрів через мобілізацію та міграцію створюють безпрецедентні виклики.

«Очевидно, що ми зараз не потягнемо це навантаження», – наголошують українські юристи, коментуючи запровадження вуглецевого мита під час війни.

Регламент CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) прямо дозволяє країнам, які зазнали «непередбачуваних та неспровокованих подій із руйнівними наслідками», звертатися з проханням про відтермінування. Україна, безсумнівно, відповідає цим критеріям. Очікується, що Міністерство фінансів та інші відповідні відомства подадуть такий запит до ЄС, оскільки тиск з боку бізнесу, що опинився у складних умовах воєнного стану, є значним та обґрунтованим.

Разом з тим, існує певний скептицизм щодо того, чи погодиться Європейський Союз на тривале відтермінування. Експерти припускають, що ЄС може піти назустріч лише на незначний термін. Проте українська сторона повинна докласти максимальних зусиль, щоб відтермінування CBAM покрило хоча б весь період воєнного стану, тривалість якого залишається невизначеною. Це дасть змогу українським підприємствам, включаючи сільськогосподарський сектор, поступово адаптуватися до нових умов та відновити виробничі потужності.

Ігнорування цього питання або недостатні зусилля можуть мати катастрофічні наслідки для національної економіки. За оцінками фахівців, запровадження вуглецевого коригування вже у 2026 році може призвести до скорочення ВВП України на 4,8% та зменшення експорту до ЄС майже на 8%. Державний бюджет ризикує втратити до 125 мільярдів гривень, а країна може втратити понад 73 тисячі робочих місць. Такі економічні ризики є неприпустимими в умовах війни, коли кожне робоче місце та кожен долар експортної виручки мають величезне значення для підтримки обороноздатності та відновлення країни. Тому вкрай важливо, щоб усі зацікавлені сторони об’єднали зусилля для досягнення бажаного відтермінування CBAM.