Логістика агросектору України: виклики та оптимізація витрат

Високі транспортні витрати, що доповнюються зростанням цін на енергоресурси, створюють значні виклики для українських компаній, особливо для агросектору. Це безпосередньо впливає на рентабельність виробництва та експорту продукції.

Слідкуйте за важливими новинами та аналітикою на pravdoruv.live.

Значення логістики для агропромислового комплексу України у сучасних умовах є надзвичайно високим. Від ефективності та відкритості ключових транспортних маршрутів безпосередньо залежить виробнича активність сільськогосподарських підприємств, зокрема й тих, що спеціалізуються на органічній продукції, як-от Агрофірма П’ятихатська. В умовах нестабільності компанії не можуть дозволити собі працювати «на склад», адже кожен день зберігання – це додаткові витрати.

Наразі логістика є однією з найбільших статей у собівартості готової агропродукції. Вартість транспортних послуг стає вирішальним фактором при ухваленні рішення щодо економічної доцільності експорту та виробництва в цілому. Саме тому агрокомпанії, включаючи виробників пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, вимушені боротися за кожен долар собівартості, активно шукаючи можливості для оптимізації логістичних витрат та маршрутів.

Проаналізуємо поточний стан у сфері вантажоперевезень, акцентуючи на його впливі на агросектор.

Особливості логістики агросектору України

Після відновлення роботи морського коридору в серпні 2023 року, що дозволило аграріям значно наростити експорт, логістичні підходи продовжують адаптуватися до мінливих умов. Йдеться про постійну оптимізацію існуючих ланцюгів поставок та оперативне реагування на форс-мажорні обставини.

Можна виділити такі основні тенденції, що впливають на логістику агросектору України:

1. Адаптивність та швидка перебудова маршрутів

Робота морського коридору та періодичні блокади західних автопереходів змусили багато аграрних підприємств переглянути свої маршрути. Запуск морського коридору призвів до значного збільшення відвантажень до портів «Великої Одеси», тоді як дунайські порти тимчасово втратили частину вантажів. Проте гнучкість залишається ключовою.

2. Негнучкість тарифної політики державних монополій

В умовах воєнного часу державі необхідно більш гнучко та оперативно реагувати на нові виклики. Наприклад, бізнес пропонує запровадити знижки для стимулювання експорту агропродукції через дунайські порти, де вантажообіг знизився після відкриття морського коридору. Це дозволило б ефективніше використовувати наявну інфраструктуру. Проте, високі тарифи на логістику, доповнені зростанням цін на енергоресурси, роблять роботу агрокомпаній збитковою, ставлячи їх на межу виживання. «Коли ми додаємо високі енерговитрати до наших логістичних витрат, наша продукція стає неконкурентоспроможною», – наголошують представники галузі.

3. Оптимізація витрат у транспорті

Для зниження собівартості логістики агропідприємства постійно аналізують економічну ефективність маршрутів, шукаючи нові шляхи для здешевлення перевезень своєї продукції.

4. Зростання впливу непередбачуваних факторів

До них належать блокада західних переходів, ракетно-дронові атаки на судна. Це призводить до подовження маршрутів (наприклад, в обхід Африки), збільшення вартості страхування та доставки вантажів. Такі фактори критично впливають на експорт сільгосппродукції до країн Близького Сходу та Азії.

5. Зростання використання інтер- та мультимодальних перевезень

Нестабільність логістичних маршрутів і прагнення до оптимізації витрат стимулюють пошук «складних» варіантів експорту, що комбінують різні види транспорту. Наприклад, доставка агропродукції автотранспортом до портів, потім морем, а звідти – знову автотранспортом або залізницею.

6. Виклики від державних органів

Прикладом є арешт вантажних вагонів, що змушує компанії залучати сторонні транспортні засоби, збільшуючи витрати та терміни доставки. Такі дії створюють додаткові фінансові навантаження на бізнес.

Вартість логістики для агросектору

На початку повномасштабної агресії стався логістичний колапс, що змусив агрокомпанії кардинально перебудовувати експортні маршрути з «Великої Одеси» до портів Польщі та Румунії, а також на дунайські порти та залізницю. Це призвело до подовження маршрутів, термінів поставок та збільшення вартості логістики в середньому в 3-4 рази.

Хоча з того часу логістичні витрати дещо знизилися, вони все ще залишаються на високому рівні. У 2024 році середні логістичні витрати були вдвічі вищими порівняно з довоєнним рівнем, що особливо болісно для сегмента сипучих сільськогосподарських вантажів.

Залізничні перевезення: виклики та можливості

На початку повномасштабної війни залізниця стала ключовим способом експорту масових вантажів АПК, але можливості були обмежені маршрутами до портів Румунії та Польщі. Після відкриття морського коридору значення залізничної логістики для агропродукції залишається важливим, особливо для експорту до Європи.

Головною проблемою є постійне зростання вартості залізничних перевезень, особливо для масових вантажів, таких як зерно та олійні культури. Підвищення тарифів на 70% у липні 2022 року призвело до зростання вартості в доларовому еквіваленті у 1,5 рази до довоєнного рівня. Це робить українську органічну продукцію менш конкурентоспроможною на міжнародних ринках.

Залізнична логістика також обмежена пропускною спроможністю західних переходів. Незважаючи на зусилля з розширення, суттєвого зростання не відбулося, і межа пропуску становить близько 3 млн тонн на місяць. Затримки на кордоні, хоч і зменшилися, все одно включаються у вартість логістики.

Проблема щорічних збитків «Укрзалізниці» від пасажирських перевезень (20-22 млрд грн), які покриваються за рахунок вантажоперевезень, вимагає прямого субсидування з боку держави. Це єдиний шлях до стабілізації тарифів для бізнесу.

Морський експорт: ключова артерія агросектору

Значення портів для експорту агропродукції складно переоцінити – через них прямує більша частина зерна, олійних та інших культур. Це стосується і органічної продукції. Вартість морської логістики складається з фрахту, страхування та перевалки, які постійно змінюються залежно від ринкової кон’юнктури та ситуації безпеки.

Хоча середні ставки фрахту поступово знижувалися протягом 2024 року, вони все ще далекі від довоєнного рівня через поточні військові ризики. Вартість страхування суден у рамках морського коридору коливається від 1% до 3% від вартості судна через обстріли портової інфраструктури, що створює загальний контекст нестабільності.

Успішність роботи коридору та українського морського експорту залишається під постійною загрозою обстрілів портової та енергетичної інфраструктури. Крім того, всі експортери агропродукції стикаються з пріоритетом на користь зерна під час перевезень залізницею в напрямку портів, а також фізичними обмеженнями пропускної спроможності «Укрзалізниці» щодо кількості потягів, які можуть бути передані до портів.

Автотранспортна логістика: проблеми та перспективи

Після початку повномасштабної агресії обсяг транскордонних автоперевезень значно зріс, компенсуючи проблеми із залізницею. Низка агрокомпаній активно використовують автотранспорт для доставки вантажів клієнтам у Європі. Розглядаються також варіанти контрейлерних перевезень або перевантаження товару на кордоні.

Основними проблемами цього виду вантажоперевезень є періодичні ризики відновлення блокади прикордонних переходів, брак українських водіїв та негнучкість європейських транспортних компаній. «Європейські перевізники через військові дії не хочуть здійснювати доставку в прифронтові зони, а українські автоперевізники зазнають кадрових труднощів через мобілізацію», – зазначають фахівці галузі.

Для нівелювання цих проблем компанії розглядають можливість створення власного автотранспортного підрозділу, проте висока ціна залишається значним мінусом цього способу доставки.

Висновки для агробізнесу

Логістика є важливою складовою собівартості готової агропродукції, і все, що відбувається в цій сфері, має прямий стосунок до результатів роботи таких підприємств, як Агрофірма П’ятихатська. Сучасні логістичні проблеми та їхні наслідки включають:

1. Воєнні дії та руйнування інфраструктури. Знищення або пошкодження портової, залізничної та енергетичної інфраструктури призводить до перебоїв, зміни маршрутів та зростання тарифів.
2. Обмежена пропускна спроможність альтернативних маршрутів. Складна логістика дунайських терміналів та перевантаження на західному кордоні викликають затримки та додаткові витрати.
3. Енергетична нестабільність. Відключення електроенергії та перебої з паливом впливають на роботу всіх ланок логістичного ланцюга.
4. Тарифна та регуляторна невизначеність. Неочікуване підвищення тарифів та часті зміни норм ускладнюють планування.
5. Зовнішньоекономічні обмеження. Залежність від міжнародних ринків, коливання попиту та нестабільність фрахтових ставок.
6. Інфляція та девальвація. Зростання вартості логістичних послуг через валютні коливання та подорожчання імпортних компонентів.

Всі ці фактори вимагають від підприємств агросектору, що виробляють органічну продукцію, високої адаптивності логістичних стратегій, диверсифікації маршрутів та гнучкого тарифного планування. Вказані ризики не тільки ускладнюють оперативну логістику, а й впливають на довгострокову стратегію компаній у сфері транспортування вантажів.

Перегляди: 6

Теги: автотранспорт, вантажоперевезення, виробництво, витрати, експорт, інфраструктура, логістика, морський коридор, оптимізація, пропускна спроможність, тарифи, енергоресурси