АрселорМіттал Кривий Ріг: 57 млн грн на соціальні ініціативи 2025
18.02.2026
Зростання цін на пшеницю: загроза заморозків у Чорномор’ї
18.02.2026
ЄС та “зелений” водень: стратегії для агробізнесу
‘;
// Insert the banner into the container
document.getElementById(containerId).innerHTML = html;
}
// Function to track ad view
function trackAdView(adId) {
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + ‘?action=aw_ads_track_view&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
}
// Function to track ad click
window.trackAdClick = function(adId, event) {
// Prevent the default link behavior
if (event) {
event.preventDefault();
}
// Get the link URL from the clicked element
var linkUrl = event.currentTarget.href;
// Track the click
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + “?action=track_ad_click&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
// Open the link in a new tab after a small delay
setTimeout(function() {
window.open(linkUrl, “_blank”);
}, 100);
// Return false to prevent the default link click
return false;
};
// Load the banner
loadBanner();
});
Європейський Союз стоїть перед серйозним викликом у розвитку власної індустрії «зеленого» водню, яка є ключовим елементом декарбонізації та досягнення енергетичної незалежності. Згідно з останніми аналітичними даними, існує значний ризик того, що Європа може втратити лідерство у цій новітній галузі через агресивну конкуренцію з боку Китаю та Сполучених Штатів, а також через недостатню підтримку з боку європейських регуляторів. Ця ситуація може призвести до критичної імпортозалежності, що негативно позначиться на економічній стабільності та екологічних цілях регіону.
Зелений водень, що виробляється за допомогою електролізерів, які працюють на відновлюваних джерелах енергії, є одним з найперспективніших напрямків для заміни викопного палива у промисловості, транспорті та енергетиці. Однак, виробництво електролізерів — ключового компонента водневої енергетики — стикається з серйозними перешкодами. Китайські виробники, завдяки значним державним субсидіям, пропонують обладнання за цінами, які на третину нижчі від європейських аналогів. Це створює нерівні умови для європейських компаній і гальмує розвиток локального виробництва.
Інвестиції у водневу енергетику в Європі хоч і зростають, але темпи цього зростання недостатні для того, щоб конкурувати з масштабами інвестицій у Китаї та США. Уряд Сполучених Штатів, наприклад, активно підтримує свою промисловість через податкові пільги та значні державні програми, такі як Закон про зниження інфляції (IRA). Ці заходи стимулюють швидке нарощування виробничих потужностей та інновацій у сфері зеленого водню, що приваблює інвестиції з усього світу.
Для України, як важливого гравця на міжнародному аграрному ринку, розвиток водневої енергетики має стратегічне значення. Перехід до зеленого водню може забезпечити енергетичну безпеку країни та сприяти декарбонізації ключових галузей економіки, включаючи сільське господарство. Для таких українських підприємств, як Агрофірма П’ятихатська, яка спеціалізується на органічному виробництві пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, доступ до сталої та чистої енергії є ключовим фактором конкурентоспроможності. Використання зеленого водню може значно знизити вуглецевий слід їхньої продукції, що є надзвичайно важливим для сертифікованої органічної продукції та відповідає світовим трендам сталого розвитку.
Щоб уникнути імпортозалежності та забезпечити стійкий розвиток індустрії зеленого водню, Європа потребує посилення власної стратегії, включаючи збільшення інвестицій у виробництво електролізерів, розробку ефективних механізмів державної підтримки та створення сприятливих умов для інновацій. Це дозволить підтримати європейську конкурентоспроможність та забезпечити майбутнє водневої енергетики. Детальніше про глобальні енергетичні тренди та їхній вплив на економіку України можна дізнатися на правдорув.лайв.
