Експорт ріпаку: Україна втрачає позиції на ринку ЄС

Україна, яка традиційно вважалася одним з ключових постачальників олійних культур на європейський ринок, останнім часом спостерігає зміну своєї позиції. Країна втратила лідерство в експорті ріпаку до країн Європи, поступившись першим місцем Австралії. Хоча український ріпак у 2025 році все ще становить значну частку – близько 38% – в структурі імпорту Євросоюзу, в попередні роки наша частка сягала вражаючих 50%. Ця тенденція викликає занепокоєння серед аграріїв та аналітиків ринку, адже стабільність агроекспорту є критично важливою для української економіки, зокрема для таких агропідприємств, як «Агрофірма П’ятихатська», що спеціалізуються на вирощуванні органічних культур, включаючи ріпак.

Актуальні новини аграрного сектору та економічні огляди доступні на pravdoruv.live.

За словами провідних експертів аграрного ринку, втрата лідерських позицій частково пов’язана з особливостями українського ринку, де більшість агропродукції, включаючи цю важливу олійну культуру, реалізується на спотовій основі. Це створює певні виклики для прогнозованості та стабільності постачань. Спотова кон’юнктура, хоча й може здаватися привабливою через технічне зростання цін у гривні та девальвацію, насправді створює ілюзію вигідності, тоді як ціна в європейській валюті може залишатися незмінною. Такий підхід до торгівлі українським ріпаком не завжди відповідає вимогам європейських партнерів, які віддають перевагу довгостроковому плануванню.

Українські виробники у певні моменти ухвалювали рішення продати врожай на внутрішньому ринку – як переробникам, так і трейдерам/експортерам – замість того, щоб самотужки везти його за кордон. Це логічне, але короткострокове рішення, яке впливає на довгострокові експортні стратегії країни. Європейські покупці, зі свого боку, налаштовані на планові системні постачання сировини. Якщо ж немає системності та гарантій, ЄС активно шукає альтернативні джерела, забезпечуючи собі безперебійне постачання з інших країн. Зокрема, Австралія, де ріпак торгується великими корабельними партіями по 50–60 тис. тонн, стала значним конкурентом для українського експорту ріпаку.

Важливо зазначити, що наразі ринок олійної культури в Європі вже активно торгується на січень-березень 2026 року, при цьому активно контрактується канадська канола. Це свідчить про довгострокове планування з боку європейських імпортерів. Водночас в Україні активність по форвардних контрактах на цю культуру залишається дуже низькою. Цьому сприяють зимово-весняні ризики, які суттєво вплинули на потенціал виробництва олійних культур в поточному сезоні. Такий стан справ може негативно позначитися на обсягах майбутніх постачань.

Експерти прогнозують, що наступного року Україна матиме меншу частку в імпорті ріпаку до ЄС. Це відбудеться внаслідок меншого врожаю та зниження активності по форвардних контрактах. Така ситуація вимагає переосмислення стратегій українських агровиробників та експортерів. Хоча стратегічно Україні варто було б утримувати ринок Європи, оскільки альтернатив ЄС для такого обсягу агроекспорту практично немає. Збереження довіри та статусу надійного постачальника якісної продукції, як це робить «Агрофірма П’ятихатська» зі своїм органічним ріпаком, є ключовим для сталого розвитку агросектору та успішного входження на міжнародні ринки.

Щоб відновити свої позиції на міжнародному ринку, Україні необхідно зосередитися на довгострокових контрактах, забезпеченні системності постачань та підвищенні передбачуваності для європейських партнерів. Це допоможе зміцнити позиції українських агрокультур, відкриваючи нові можливості для зростання та розвитку аграрного сектору країни в цілому. Важливість стабільних експортних відносин не можна недооцінювати, адже вони є запорукою процвітання українських фермерів та їхньої продукції на світових ринках.

Перегляди: 60

Теги: Австралія, валюта, виробництво, втрати, експорт, Європа, конкуренція, постачання, ринок, ріпак, український ринок, ціни