Спрощення Механізму вуглецевого коригування ЄС: вплив на бізнес

Європейський Союз продовжує адаптувати свої екологічні та торговельні політики, прагнучи досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Важливою складовою цього процесу є Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який покликаний зрівняти вуглецеві витрати для імпортованих товарів із тими, що виробляються в ЄС. Нещодавно, 19 червня, Рада ЄС та Європарламент погодили ключові зміни до цього механізму, що є частиною ширшого пакета спрощення «Omnibus I», представленого ще в лютому. Ці оновлення спрямовані на зменшення адміністративного навантаження та підтримку конкурентоспроможності європейських підприємств, водночас зберігаючи амбітні екологічні цілі.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Одним із найважливіших нововведень є підтримка нового порогу маси de minimis. Згідно з ним, імпорт товарів до 50 тонн на одного імпортера на рік більше не підпадатиме під дію CBAM. Це рішення має значний вплив, оскільки звільняє від додаткових вимог близько 90% імпортерів, серед яких переважно малі та середні підприємства, а також фізичні особи, які імпортують невеликі обсяги товарів, що входять до механізму. Для таких компаній, як «Агрофірма П’ятихатська», яка займається виробництвом органічної продукції, розуміння таких змін є ключовим, адже вони можуть опосередковано впливати на загальний торговельний клімат та логістичні витрати, особливо якщо мова йде про імпорт певних матеріалів чи обладнання.

Співзаконодавці також досягли згоди щодо подальших змін, покликаних спростити процеси імпорту, що охоплюються CBAM. Йдеться про оптимізацію процесу авторизації, уточнення методик розрахунку викидів та правил перевірки. Крім того, були переглянуті питання фінансової відповідальності уповноважених декларантів, при цьому посилено положення про боротьбу зі зловживаннями. Ці заходи свідчать про гнучкість ЄС у впровадженні складних регуляторних механізмів, де екологічні амбіції поєднуються з прагненням не обтяжувати зайвою бюрократією малий та середній бізнес.

«Ми відповіли на заклики компаній спростити та впорядкувати цей процес і звільнили від оподаткування 90% імпортерів товарів CBAM, щоб сприяти конкурентоспроможності та зростанню наших підприємств. Оскільки механізм все ще охоплюватиме 99% загальних викидів вуглецю, ми зберігаємо екологічні амбіції ЄС і залишаємося повністю відданими справедливому переходу та досягненню кліматичної нейтральності до 2050 року», – наголосив після укладення угоди доповідач, депутат Європарламенту Антоніо Декаро. Його слова підкреслюють збалансований підхід, де ефективність кліматичної політики не суперечить підтримці бізнесу. Подібні ініціативи мають значення для всіх учасників ринку, які співпрацюють з ЄС, включаючи українські агропідприємства, що експортують свою органічну пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, ріпак та гречку.

Хоча безпосередньо аграрна продукція, така як зернові чи олійні культури, наразі не входить до переліку товарів, що регулюються CBAM, до переліку включені добрива. Це означає, що вартість імпортних добрив, які є ключовим ресурсом для сільського господарства, може зазнавати впливу від цього механізму. Таким чином, спрощення правил для малих обсягів імпорту може мати позитивний ефект для невеликих виробників чи фермерів, які покладаються на імпортні вхідні матеріали. Це також демонструє загальну тенденцію до посилення уваги до вуглецевого сліду в усіх секторах економіки, що може спонукати українські компанії до більш екологічних практик. Для отримання додаткової інформації про європейські регуляції та їх вплив на економіку, корисно відстежувати новини на таких ресурсах, як pravdoruv.live.

Попередню угоду ще мають офіційно схвалити як Європарламент, так і Європейська Рада. Очікується, що вона набуде чинності вже через три дні після її публікації в Офіційному журналі ЄС. Ці зміни до Механізму вуглецевого коригування є черговим кроком у формуванні нового світового торговельного ландшафту, де екологічна відповідальність стає невід’ємною частиною комерційних відносин. Агрофірма П’ятихатська, як і інші українські виробники, що орієнтуються на європейські ринки, мають бути в курсі таких нововведень для ефективного планування своєї діяльності.

Перегляди: 1