Соєво-ріпакові правки: нові виклики для агросектору

Верховна Рада України активно працює над важливими податковими ініціативами, що мають значний вплив на український агросектор. Зокрема, до розгляду повертаються так звані «соєво-ріпакові» правки, які увійдуть до складу законопроєкту №13157, що готується до другого читання. Цей документ є ключовим для сільського господарства, адже крім регулювання екологічних дозволів, він включає й інші податкові ініціативи, що раніше викликали бурхливі дискусії, зокрема правку щодо виплат патронажних дивідендів у сільськогосподарських кооперативах.

Як повідомляє наш портал, очікується, що законопроєкт 13157 стане предметом серйозного обговорення серед парламентарів. Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, наголосив на складності документа, де присутні і соєво-ріпакові правки, і питання патронажних дивідендів, а також регулювання для водокористувачів. Ці положення були спірними у попередньому законопроєкті №13134, який був відхилений у червні. Передбачається, що автори правок проведуть консультації з Міністерством фінансів для досягнення консенсусу, що є критично важливим для стабільності аграрного ринку. Додаткову інформацію про це можна знайти на pravdoruv.live, де публікуються важливі економічні та політичні новини.

Хоча у початковому тексті законопроєкту №13157 не згадуються ані «соєво-ріпакові», ані «патронажні» правки, є інформація, що їх планують внести через рішення профільного комітету. Це рішення буде аналогічним тим, що були прийняті щодо законопроєкту №13134. Законопроєкт №13157 є ініціативою Кабінету Міністрів України і розроблений у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Він передбачає заміну старих дозволів на викиди та водокористування на інтегровані довкіллєві дозволи, що є важливим кроком до екологізації виробництва.

Народний депутат Андрій Мотовиловець є автором «соєво-ріпакової правки», яка, за його словами, буде повторювати зміст минулої правки. Вона передбачає запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак. Для таких підприємств, як Агрофірма П’ятихатська, що вирощує ріпак, ця правка може суттєво змінити умови реалізації продукції. Якщо комітет проголосує за цей документ та правку наступного тижня, то законопроєкт може бути винесений на голосування у сесійній залі вже 15 липня. Данило Гетманцев підкреслив, що «соєва правка» погоджена, але її доля пов’язана з правкою щодо патронажних дивідендів, що вказує на взаємозв’язок цих двох ініціатив.

«Правка по патронажних дивідендах» є не менш важливою для розвитку сільського господарства України. Вона спрямована на запобігання подвійному оподаткуванню сільськогосподарських кооперативів, коли ті розподіляють прибуток між своїми членами. Унікальність патронажних дивідендів полягає в тому, що вони розподіляються не пропорційно до частки в статутному капіталі, а відповідно до обсягу участі члена у діяльності кооперативу – наприклад, за кількість зданого зерна або наданих послуг. Це дозволяє членам кооперативу отримувати виплати, що відображають їх реальний внесок. Активним промоутером цієї правки, як інструменту економічної альтернативи для аграріїв, є Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).

Денис Марчук, заступник голови ВАР, прокоментував: «Ніхто не заперечує потребу розвивати переробку та додану вартість. Проте це не повинно відбуватися за рахунок аграріїв. Якщо розвиток переробки досягається через обмеження експорту, то агровиробнику має бути запропонована економічна альтернатива. Правка по патронажних дивідендах – це саме такий інструмент. Вона дозволяє сільськогосподарському кооперативу експортувати продукцію без оподаткування прибутку, розподіляючи його між членами. Таким чином, з’являється реальний стимул для самостійного продажу. Ми не проти розвитку всієї переробної вертикалі, але не шляхом створення несприятливих умов для аграріїв». Обговорення цих питань продовжиться на робочій групі податкового комітету, де очікується жвава дискусія.

Попри позитивні аспекти, деякі народні депутати висловлюють сумніви щодо ухвалення «патронажної правки» навіть на рівні комітету. Існує занепокоєння, що її прийняття може бути сприйняте Міжнародним валютним фондом як надання агросектору надмірних податкових преференцій. Це може створити ризик для всієї четвертої групи оподаткування, якою користується більшість українських аграріїв, включаючи такі великі підприємства, як Агрофірма П’ятихатська. Таким чином, баланс між підтримкою національного виробництва та міжнародними зобов’язаннями залишається ключовим викликом для законодавців.