Просторове планування земель: Рада відтермінувала зміни

У Верховній Раді України зареєстровано важливий проєкт Закону №13437, який має на меті суттєво змінити підходи до просторового планування територій та земель. Ця ініціатива, подана групою народних депутатів, викликає жваві обговорення серед представників різних галузей, зокрема агробізнесу.

Читайте нас також у Viber та Telegram.

Головна мета законопроєкту – відтермінувати обов’язковість розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад до 1 січня 2028 року. Для тих громад, що знаходяться у регіонах, де тривають бойові дії, передбачається ще довший термін – три роки після завершення воєнного стану. Це рішення є вкрай важливим для стабілізації економічної ситуації та адаптації до поточних реалій, враховуючи нагальні потреби відновлення України.

Як відомо, чинний Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» вимагав від усіх громад розробити власний комплексний план просторового розвитку (КППР) до кінця грудня 2024 року. Проте, як показує практика, далеко не всі громади змогли виконати цю норму. Причини очевидні: процедура є надзвичайно складною, тривалою та дороговартісною. В умовах повномасштабної війни, коли ресурси та увага органів місцевого самоврядування зосереджені на інших, більш нагальних питаннях, просторове планування не могло бути головним пріоритетом. Детальніше про загальні новини та законодавчі зміни можна дізнатися на pravdoruv.live.

Спроби відтермінувати створення комплексних планів здійснювалися і раніше. 26 лютого поточного року Верховна Рада вже ухвалювала за основу проєкт Закону №12283, що стосувався продовження термінів дії документів з планування територій. Незважаючи на рекомендацію профільного парламентського комітету до другого читання 11 березня, подальшого просування не відбулося.

Це спонукало до розробки нової, більш комплексної ініціативи. 19 червня, під час Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк повідомила про необхідність термінової реєстрації нового законопроєкту. Результатом цих зусиль став проєкт Закону №13437, зареєстрований 30 червня.

Зареєстрований законопроєкт пропонує внести зміни до низки ключових законодавчих актів України, що регулюють земельні відносини та містобудівну діяльність. Це включає Земельний кодекс України, Закони України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Державний земельний кадастр» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Проєкт Закону, зокрема, передбачає встановлення додаткового перехідного періоду, який триватиме до 1 січня 2028 року. Для територій громад або їх частин, що станом на день набрання чинності відповідних змін включені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані, термін буде продовжено до спливу трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану на відповідній території. Протягом цього перехідного періоду діятимуть наступні положення:

• встановлення або зміна функціонального призначення територій може здійснюватись на підставі детальних планів територій на землях, де ще не затверджені комплексні плани;
• внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженої до 24 липня 2021 року, може здійснюватись без урахування вимог Закону №711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», щодо її складу та змісту;
• затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до 24 липня 2021 року, може здійснюватись без урахування вимог Закону №711 щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні;
• встановлення можливості затвердження генеральних планів населених пунктів на територіях територіальних громад, щодо яких ще не затверджені комплексні плани тощо.

Ухвалення цього законопроєкту є критично важливим для України, особливо в контексті відновлення після бойових дій. Очікується, що він сприятиме залученню інвестицій у будівництво та інфраструктуру, а також значно полегшить відбудову територій, що постраждали внаслідок збройної агресії. Для агробізнесу, такого як АФ «П’ятихатська», це означає більшу гнучкість у плануванні використання сільськогосподарських земель, можливість адаптації до нових реалій та стимулювання подальшого розвитку. Це також може спростити процедури для великих сільськогосподарських підприємств, які прагнуть розширити свої площі або модернізувати інфраструктуру. Парламентський комітет планує розглянути законопроєкт №13437 на своєму засіданні 10 липня, що робить цю інформацію вкрай актуальною для всіх зацікавлених сторін.