
У портах Великої Одеси продовжує дорожчати продовольча пшениця
17.07.2025
На Херсонщині росіяни атакували з дрона комбайн – AgroNews
17.07.2025В умовах поточної мобілізації, питання бронювання військовозобов’язаних залишається надзвичайно актуальним для багатьох українських підприємців, зокрема для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Не всі ФОП мають право на відстрочку від призову, оскільки вони формально не є роботодавцями в традиційному розумінні та не ведуть військовий облік. Це створює певні виклики для стабільності ведення бізнесу, зокрема в аграрному секторі, який є критично важливим для економіки України.
Актуальні новини та аналітику завжди можна знайти на Pravdoruv.live.
Проте, існують і нові можливості для частини підприємців через концепцію «економічного бронювання», якщо їхня діяльність відповідає встановленим критеріям. Ці ініціативи спрямовані на підтримку життєдіяльності економіки та забезпечення безперервної роботи критичних галузей.
Наразі, згідно з чинним законодавством, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», право на бронювання мають лише працівники юридичних осіб – підприємств, організацій та державних установ, які зобов’язані вести персональний військовий облік. ФОП офіційно не входять до цього переліку. Це означає, що вони не ведуть облік військовозобов’язаних, не отримують офіційних відтермінувань і не можуть подати запит на бронювання ані щодо себе, ані щодо своїх найманих працівників. Таке становище має значний вплив на господарську діяльність, зокрема, для агрофірм, які виробляють органічну продукцію, як-от пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та гречка, адже забезпечення стабільного трудового колективу є запорукою успішного посіву та збору врожаю.
Відтак, традиційне бронювання наразі доступне лише тим, хто працює на підприємствах або в державних структурах, визнаних критично важливими для функціонування економіки або оборонного комплексу країни. ФОП залишаються поза цими механізмами, поки не будуть внесені відповідні зміни до законодавства. Розуміння цих нюансів є ключовим для кожного підприємця в Україні, що прагне зберегти стабільність свого бізнесу та колективу.
Водночас, у Верховній Раді України зареєстровано кілька важливих законопроєктів (наприклад, № 11331, 11331-2, 11332 та інші), які пропонують запровадити нові умови для економічного бронювання, поширивши його дію і на ФОП. Ці ініціативи передбачають, що ФОП зможе претендувати на бронювання (як для себе, так і для своїх найманих працівників) за умови дотримання певних критеріїв:
- задекларований дохід має бути не менше 61 200 гривень на місяць, що еквівалентно трикратному розміру збору, орієнтовно 20 400 гривень;
- підтверджена активна діяльність у попередньому звітному році;
- реєстрація як ФОП не менше шести місяців до моменту введення відповідного закону (згідно з деякими проєктами);
- відсутність заборгованості з виплати заробітної плати, податків або Єдиного соціального внеску.
Пропоновані законопроєкти передбачають, що саме бронювання буде надаватися після сплати відповідного збору та після того, як Кабінет Міністрів України затвердить детальний порядок його отримання для ФОП. Це важливий крок до вирівнювання прав підприємців із можливостями працівників юридичних осіб, що може суттєво вплинути на ринок праці та економічну стабільність.
Хоча законодавство ще не ухвалено, ці ініціативи мають на меті забезпечити більш гнучкі та справедливі умови бронювання, враховуючи роль ФОП у національній економіці. Якщо запропоновані зміни отримають підтримку та будуть прийняті, вже найближчими місяцями в Україні може бути запроваджено дієвий механізм «економічного бронювання». Це дозволить багатьом агрофірмам та іншим підприємствам більш ефективно планувати свою діяльність та забезпечувати стабільність трудових ресурсів в умовах воєнного стану.
Наразі ж важливо пам’ятати, що традиційне бронювання залишається прерогативою юридичних осіб, які ведуть військовий облік, а ФОПи формально не підпадають під цю категорію, що вимагає від них постійного моніторингу законодавчих змін.
Перегляди: 445