Польща просить дозволити імпорт ріпаку з України через дефіцит

Польська асоціація виробників олії (PSPO), яка об’єднує 95% олійно-жирових заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра з проханням переглянути зміни до постанови Міністерства розвитку і технологій від 15 вересня 2023 року. Ця постанова забороняє імпорт сільськогосподарської продукції з України, включаючи ріпак. Головною причиною такого звернення є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку, який, за розрахунками, може досягти щонайменше 0,5 млн тонн у сезоні 2025/2026. Про це повідомляють галузеві джерела, що висвітлюють економічні події.

Важливі новини аграрного сектору та економіки України завжди доступні на Pravdoruv.live.

В Асоціації підкреслили, що поточна ситуація в польській олійній промисловості є “надзвичайно складною”. Галузь вже відчуває значний дефіцит сировини, зокрема ріпаку, на сезон 2024/2025. Це особливо критично, враховуючи, що загальні переробні потужності польських олійних заводів перевищують 4 млн тонн ріпаку на рік. Такий обсяг виробництва вимагає стабільного та достатнього надходження сировини, чого наразі бракує через діючі обмеження.

Генеральний директор PSPO, Адам Стемпень, зазначив, що постанова 2023 року, яка забороняє імпорт ріпаку з України, водночас не поширюється на імпорт готової олії. Це створює нерівні умови для вітчизняних переробних заводів, оскільки вони не можуть отримати необхідну сировину, тоді як готові продукти імпортуються безперешкодно. Така ситуація негативно впливає на конкурентоспроможність польських підприємств.

«У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть безперешкодно забезпечити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку, існує реальний ризик того, що значна частина ріпакової олії та білкових кормів, які традиційно постачаються вітчизняною промисловістю, буде імпортуватися до Польщі ззовні», – пояснює керівник PSPO. Це не лише підриває місцеве виробництво, а й призводить до втрати ринків збуту для польських аграріїв та переробників.

Пан Стемпень також акцентував увагу на ще одній критичній проблемі. «Коли переробка ріпаку в Польщі скорочується через нестачу сировини, природно зростатиме дефіцит кормового білка. Це неминуче означає, що доведеться збільшувати імпорт сої, що, в свою чергу, підвищить загальні витрати для тваринницької галузі та зробить її менш рентабельною», – наголосив він.

Директор PSPO підкреслив, що прибутковість бізнесу в значній мірі визначається витратами на логістику сировини. Ці витрати безпосередньо впливають на маржу переробної галузі. Доступ до більш дешевої та доступної сировини, такої як український ріпак, є ключовим для підтримки конкурентоспроможності та стабільності цін на внутрішньому ринку.

«Саме тому ми наполягаємо на дозволі імпорту ріпаку з України, виключивши його з дії існуючого регулювання. Якщо виникнуть будь-які ризики, пов’язані з потенційним надлишком, можна запровадити кількісні обмеження на імпорт, щоб допомогти заповнити прогалини лише на внутрішньому ринку, без завдання шкоди місцевим фермерам», – заявив Стемпень. Такий підхід дозволить збалансувати інтереси як переробників, так і аграріїв.

У своєму зверненні до прем’єр-міністра PSPO запевнила, що зняття заборони на імпорт ріпаку з України «не створює ризику для польських фермерів, оскільки весь вітчизняний урожай буде гарантовано закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною, яка формується на основі котирувань фондової біржі MATIF». Це означає, що імпорт ріпаку з України буде слугувати для покриття дефіциту, а не для заміщення внутрішнього виробництва, що є важливим аспектом для стабільності аграрного сектору Польщі.

Для агрофірм, таких як “П’ятихатська”, що виробляють ріпак, ця ситуація має пряме значення. Відновлення імпорту може стабілізувати ціни та попит на ріпак у регіоні, створюючи більш передбачувані умови для планування посівних кампаній та реалізації продукції. Український ріпак залишається важливим компонентом європейського сільськогосподарського ринку, і його вільний рух сприятиме загальній економічній стабільності в регіоні. Детальніше про вплив змін на аграрний ринок читайте на Pravdoruv.live.