Кліматичні зміни в Україні: виклики та можливості для агросектору

Сучасний світ переживає безпрецедентні кліматичні зміни, що є однією з найбільш нагальних глобальних проблем. Україна, завдяки своїй різноманітності кліматичних зон та значним територіям, не є винятком і відчуває на собі ці трансформації. Для агропідприємств, таких як «Агрофірма П’ятихатська», що спеціалізується на виробництві органічної пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки, розуміння цих змін є ключовим для стратегічного планування та забезпечення стабільності врожаїв. Глобальне потепління безпосередньо впливає на умови вирощування всіх сільськогосподарських культур, відкриваючи як виклики, так і нові можливості для українського агросектору. За даними аналітиків, середня річна температура в Україні зросла більш ніж на 2 °C з початку XX століття, з найпомітнішим приростом на 1,2 °C за останні три десятиліття. Ці кліматичні зміни мають прямий та значний вплив на весь аграрний сектор, включаючи вирощування традиційних зернових, олійних культур та, як детально розглядається у цьому дослідженні, галузь садівництва, вимагаючи глибокого вивчення та уваги з боку фермерів та агрономів.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Історично, ще у середині минулого століття, в Україні були чітко визначені зони для плодівництва та рекомендовані сорти плодових і ягідних культур для кожної з них. Однак сучасні кліматичні зміни вимагають перегляду цих усталених підходів. Проведене дослідження порівняло зміни погодних факторів у трьох ключових агрокліматичних зонах – Степу, Лісостепу та Поліссі – за останні сімдесят років. Метою було вивчити, наскільки можливе переміщення теплолюбних насаджень кісточкових порід, таких як слива, вишня, черешня, абрикос та персик, у більш північні регіони України. Аналіз базувався на даних агрокліматичних довідників областей України та актуальних баз даних, порівнюючи періоди 1930–1956 та 2006–2022 років. Ці відомості дозволяють аграріям оцінити ризики та можливості для органічного землеробства в умовах, що постійно змінюються.

Оцінюючи зміни середньорічної температури повітря, дослідники зафіксували її найбільше зростання в Поліссі – на 2,3 °C (34,3 %), дещо менше в Лісостепу – на 1,4 °C (16,3 %) та в Степу – на 1,4 °C (15,9 %). Щодо мінімальної температури, яка є критичною для зимостійкості плодових культур, найбільша зміна також відбулася в Поліссі, де вона збільшилася на 6,4 °C (20,1 %). У Лісостепу цей показник зріс на 1,4 °C (5,2 %), а в Степу – на 5,9 °C (19,7 %). Максимальні температури показали незначні зміни, менше 1,5 °C. Середня температура січня найбільше зросла в Поліссі – на 2,9 °C (44,6 %), а в Лісостепу та Степу – на 1,5 °C (29,4 %) та 1,4 °C (35 %) відповідно. Ці зміни свідчать про загальне потепління клімату в Україні, що може вплинути на весь агробізнес, не лише на садівництво. Подробиці щодо впливу клімату на різні регіони України можна знайти також на порталі pravdoruv.live.

Цікавим є зниження середньої температури липня у Лісостепу (на 2,7 °C, 11,3 %) та Степу (на 1,7 °C, 7,1 %), тоді як у Поліссі цей показник зріс на 0,6 °C (+3 %). Середня із мінімальних температур найбільше зросла в Поліссі – на 10,4 °C (40,2 %), у Лісостепу – на 5,2 °C (24,6 %), а в Степу – на 4,7°C (21,4 %). Особливо важливою для агросектору є тривалість безморозного періоду. В Поліссі вона збільшилася на 76 днів (48,1 %), у Лісостепу – на 63 дні (37,3 %), а в Степу – на 44 дні (23,4 %). Сума активних температур понад 10 °C, що є критичною для вегетації, найбільше зросла в Поліссі – на 422 °C (19,8 %), тоді як у Лісостепу та Степу зміни були менш значними (117 °C та 110 °C відповідно). Кількість днів із температурою понад 15 °C (період активної вегетації плодових рослин) також збільшилася в усіх трьох регіонах, найбільше в Поліссі (+8 днів або +7,4 %), а в Лісостепу та Степу – на 10 та 6 днів відповідно. Важливо зазначити, що істотних змін у кількості опадів за зонами не зафіксовано, що може бути як позитивним, так і негативним фактором, залежно від потреби конкретних культур у воді.

Підсумовуючи порівняння погодних факторів, очевидним є значне потепління клімату в Україні, причому Полісся виділяється найбільшою інтенсивністю цих змін. Ці результати відповідають глобальним тенденціям потепління. Для агробізнесу, включаючи виробників органічних зернових, це означає необхідність адаптації до зміни клімату. Збільшення вегетаційного періоду та переміщення ареалу теплолюбних порід у північніші широти відкривають нові можливості для розширення асортименту культур, які можуть вирощуватися, але також несуть ризики. Незважаючи на потенційні переваги, потепління клімату може негативно впливати на врожайність та якість, оскільки більшість помірних плодових рослин потребують достатнього зимового охолодження. Тому «Агрофірма П’ятихатська» та інші підприємства мають враховувати ці кліматичні зміни для оптимізації своїх виробничих процесів, особливо у контексті органічного землеробства, що вимагає ретельного дотримання природних циклів.

Численні дослідження встановили основні параметри погодних умов для повного прояву біологічного потенціалу різних плодових культур. Наприклад, для вирощування вишні необхідна сума температур вище 10 °С складає близько 2000 °С, для сливи – 2500 °С, для черешні – 2800 °С, для абрикоси (ранні сорти) – 2500 °С, (пізні) – 3000-3500 °С, для персика – 3200–3400 °С. Кількість днів за вегетаційний період з температурою вище 15 °С для вишні повинна бути не менше 80, для сливи та черешні – не менше 110, для абрикоси – 115, персика – 120. При цьому, мінімальні температури в період спокою для вишні не мають бути нижчі за -30 °С, сливи -27 °С, черешні -23 °С, абрикоси та персика -22 °С. Важливо пам’ятати, що після відлиг генеративні бруньки можуть пошкоджуватися при значно вищих температурах, що є ризиком для плодових культур. Порівнюючи ці вимоги з фактичними погодними факторами, можна зробити висновки щодо оптимальності регіонів. Полісся забезпечує сприятливі умови для вишні, сливи та черешні, проте для персика та абрикосу умови є недостатніми. Лісостеп підходить для вирощування вишні, сливи, черешні та ранніх сортів абрикосу, але для пізніх сортів абрикосу та персика можуть бути обмеження. Степ залишається оптимальною зоною для всіх культур, особливо для персика та абрикосу, хоча для вишні, сливи та черешні є ризик від високих температур. Таким чином, для вишні, сливи та черешні найбільш сприятливими є Полісся та Лісостеп, а для персика та абрикосів – Степ. Розуміння цих нюансів допомагає у правильному виборі культур для органічного землеробства в умовах мінливого клімату України.