Нова Угода Україна-ЄС: Збільшення Квот на Експорт Зерна

Нова торговельна угода між Україною та Європейським Союзом значно розширює можливості для українських виробників, передбачаючи збільшення безмитних квот на ключові аграрні продукти. Це стосується не лише молочної продукції, але й стратегічно важливих для вітчизняного сільського господарства зернових.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Зокрема, у молочному секторі очікується значне зростання квот: для вершкового масла на 233,3% (до 10 тис. т на рік), сухого знежиреного молока на 308% (до 20 тис. т на рік) та згущеного молока на 150%. Однак, для отримання ширшого доступу до ринку ЄС, українські підприємства та уряд мають завершити гармонізацію виробничих стандартів з вимогами Євросоюзу щодо добробуту тварин, ветеринарії, захисту навколишнього середовища, а також використання пестицидів і ГМО до 2028 року. Цей аспект є особливо актуальним для виробників органічної продукції, таких як Агрофірма П’ятихатська, яка вже дотримується високих стандартів у вирощуванні пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки. Адаптація до європейських вимог щодо пестицидів та екології лише підкреслить конкурентні переваги українських органічних виробників.

Експерти зазначають, що торгівля з ЄС має надзвичайно важливе значення для України, оскільки майже 60% українського експорту спрямовується саме на європейський ринок. З 2016 року взаємовідносини розвивалися в рамках Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС (DCFTA 1), де понад 90% товарів були звільнені від мит, хоча для аграрної продукції існували обмеження у вигляді 40 тарифних квот. Для отримання більш детальної інформації про економічні процеси в Україні та світі, відвідайте pravdoruv.live.

Після повномасштабного вторгнення Росії, до червня 2025 року для українських експортерів діяв режим автономних торговельних заходів (АТМ), що де-факто повністю лібералізував торгівлю, дозволяючи українським компаніям постачати сільськогосподарську продукцію на європейський ринок без мит та квот. Внаслідок блокади чорноморських портів, вітчизняна аграрна продукція постачалася переважно до ЄС, що в окремі місяці призвело до перевищення 50% частки України на ринку цукру та зерна. Це викликало протести фермерів у деяких європейських країнах і, зрештою, призвело до скасування Єврокомісією режиму АТМ для українських експортерів.

З червня 2025 року торгівля між Україною та ЄС знову регулюється старою угодою DCFTA 1, за винятком захисних заходів щодо сталі. Однак, восени 2025 року Рада Європи планує затвердити нову торговельну угоду DCFTA 2. Ця угода, хоч і не така вигідна, як АТМ, все ж має значні переваги порівняно з DCFTA 1. За новою угодою очікується суттєве збільшення наявних квот для таких видів аграрної продукції, як яйця, курятина, цукор, мед, яблучний сік, а також ключових для українських агровиробників зернових: пшениця та кукурудза. Це відкриває нові перспективи для українського аграрного сектору, зокрема для компаній, що спеціалізуються на вирощуванні зернових, таких як Агрофірма П’ятихатська, яка зможе розширити свій експорт на європейські ринки.

Збільшення безмитних квот також стосується і молочної продукції, про що згадувалося вище. Це підкреслює комплексний підхід до підтримки українського аграрного експорту.

«Для української молочної галузі важливо зберегти справедливі та конкурентні умови експорту вітчизняної молочної продукції, адже вже за підсумками 2024-го року близько 25% всього молока-сировини, що поступило на переробку, йшло на виробництво молочної продукції, призначеної для експорту. – коментує гендиректорка АВМ Ганна Лавренюк, – Отож, будь-яке наступне нарощування виробництва сировини потребуватиме посилення зовнішньої торгівлі».

Необхідність адаптації до європейських стандартів до 2028 року, що охоплюють добробут тварин, використання пестицидів, ГМО, ветеринарію та захист навколишнього середовища, ймовірно, спричинить додаткові витрати для українських виробників. Однак, це також є інвестицією у довгостроковий доступ до стабільного та прибуткового ринку ЄС. Нова угода також передбачатиме механізми захисту ринку ЄС на випадок загрози для місцевих виробників від українського експорту, забезпечуючи баланс інтересів.